Спеціаліст по собакам: породах, дресируванню та догляду за ними.
Назва професії походить від двох древньогрецьких слів: kynos – собака, logos – навчання. Собаки супроводжують людину вже багато тисячоліть. Часто їх заводять як «друзів сім’ї» або навіть як свого роду домашню окрасу. Проте ці тварини освоїли і кілька «робочих професій», ефективно допомагаючи людям завдяки своєму незвичайному інтелекту, прекрасному нюху, тонкому слуху, фізичній силі, прудкості, витривалості та іншим рисам.
Візьмемо, наприклад, собак-охоронців. Серед них попадаються не лише сільські ланцюгові пси, що облають випадкових перехожих, але і справжнісінькі «бійці спецназу», здатні обеззброїти і затримати небезпечного злочинця. Є собаки-«нюхачі», від яких не сховати навіть ретельно замасковану вибухівку або наркотики, або такі, які можуть знайти злочинця по запаху залишених слідів.
А якщо, наприклад, потрібно знайти постраждалих, які знаходяться під руїнами будинку або сніговою лавиною, спеціально підготовлений собака за допомогою нюху вирішує це завдання швидше й ефективніше, ніж бригада рятувальників з найсучаснішим технічним устаткуванням. Бувають собаки мисливські, такі, що їздять, спеціалізуються на порятунку потопаючих, поводирі (їхня функція – водити сліпих людей) тощо.
Проте нічого цього собака не зробить, якщо з нею не працює людина. Її потрібно спочатку виховати і навчити (на що йде до 2-3 років), а потім доглядати її і продовжувати дресирування «у підтримуючому режимі», щоб навики не втратилися, – лише тоді вона буде справді надійним помічником. Добре підготовлена собака на вагу золота, адже щоб виростити її, потрібно витратити декілька років щоденної копіткої праці. Та і ті собаки, які утримуються не для роботи, а просто для задоволення господарів, також потребують господарів та виховання і хоч би мінімального навчання, інакше від них будуть лише проблеми.
Представників багатьох порід, особливо з числа великих, рекомендується водити на спеціальні майданчики, де з ними проводять заняття фахівці-кінологи. Та і самі господарі у багатьох випадках теж потребують консультації фахівців – адже взаємодія із собакою повинна підкорятися певним правилам, інакше вона може вирости агресивною, некерованою з непередбачуваною поведінкою. Якщо мова йде про якусь болонку – справа обмежиться, максимум, покусаними п’ятами власників і їхніх гостей, але крупна і сильна псина здатна натворити немало бід і представлятиме реальну небезпеку для оточуючих і навіть для самого господаря.
Інколи кінологи працюють в різних клубах собаківництва, де надають консультації власникам цих тварин, дресирують їх, забезпечують чистопородне розмноження і стежать за родоводами. Проте частіше кінолог – це власник власного службового собаки, підготовленого для виконання певних функцій (пошук вибухівки або наркотиків, караульно-охоронна служба, пошук і порятунок постраждалих тощо). Така людина перебуває на службі у відповідних організаціях (наприклад, у міліції або рятувальному наряді), приходячи туди на роботу зі своїм четвероногим другом. Бувають навіть випадки, коли молодих людей, що мають добре підготовлену службову собаку, беруть в армію разом з нею – наприклад, для служби у прикордонних військах.
Освіта
Підготовка кінологів найчастіше здійснюється на спеціалізованих курсах. Деяку перевагу надасть базова біологічна або ветеринарна освіта, проте принциповим моментом це не є. Професійну освіту за даною спеціальністю можна отримати в деяких училищах МВС, подекуди готують навіть кінологів з вищою освітою. Кращі фахівці виходять з тих, хто з дитинства любить собак, має великий досвід взаємодії з ними, активно цікавиться даною тематикою.
Не буде перебільшенням, що професіоналізм кінолога – це не стільки результат навчання, скільки наслідок способу життя, пов’язаного з постійною взаємодією з цими тваринами. З особистих рис для кінолога важливі терплячість, послідовність і організованість, витримка і самоконтроль. Важлива і здатність до емпатії – можливість відчувати стан іншої живої істоти.
Потрібна висока фізична працездатність – адже робота проходить переважно на повітрі, в будь-яку погоду і пов’язана з активними пересуваннями. Навряд чи хорошими фахівцями стануть ті, хто відрізняється зайвою пунктуальністю і бажає, щоб все здійснювалося за раз і назавжди встановленими правилами – адже тварини поводяться спонтанно і не завжди передбачувано.
Хоча професія і не належить до масових, грамотні фахівці без роботи не залишаться (особливо затребувані ті, хто вже має добре підготовлену службову собаку і готовий працювати разом з нею). Рівень доходів приблизно дорівнює середній зарплаті в промисловості або дещо перевершує її.
Кар’єрні перспективи не дуже великі. Можна, наприклад, обійняти адміністративну посаду в клубі собаківництва або отримати офіцерське звання (при службі кінологом в армії, МВС або МНС). Деякі фахівці мають приватну клієнтуру або ж переходять до заняття переважно селекційною роботою, розводячи породистих щенят на продаж.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua
Сповіщення:Кінолог | Proforientator.info