Політолог – це фахівець, який вивчає політику як особливу область життя людей, пов’язану з владними відносинами, і аналізує події політичного життя.
Основна функція політолога – громадська. Він підвищує політичну грамотність правлячої еліти та «простих людей». Завдяки коментарями політологів громадяни чіткіше уявляють собі суть того, що відбувається в країні, отримують уявлення про політичні цінності та норми. У деяких випадках це сприяє пом’якшенню соціальної напруженості.
Розуміння професії політолог існує в трьох аспектах: політолог – громадський експерт, політолог-вчений і політолог – спеціаліст в області практики політичного життя суспільства.
У першому випадком політолог – це визнаний громадський експерт в політичній, соціальній, політико-економічній сфері життя суспільства, а також в інших сферах суспільства (військовій, оборони та безпеки, політико-правовій тощо), на які активно впливає влада, і які є областю політичної боротьби, утримання та використання політичної влади.
Політолог – вчений, дипломований фахівець в галузі політології, науковий експерт в галузі політики, здатний до трактування та інтерпретації політичного життя суспільства.
У третьому випадку політолог – це не одна, а декілька досить різних професій: політичний аналітик, консультант, викладач політології, політичний журналіст. Близькі, проте самостійні професії – політтехнолог і іміджмейкер. Ці фахівці займаються організацією виборів і створенням іміджу політиків і політичних партій.
Спеціалізації
- політичний консультант;
- політичний експерт;
- політичний оглядач;
- політичний теоретик;
- політичний філософ;
- політтехнолог;
- іміджмейкер;
- спічрайтер.
Основні види діяльності
- вивчення політичних явищ у їх послідовному розвитку у часі, виявлення зв’язків між минулим, сьогоденням і майбутнім;
- дослідження залежності політики, політичних процесів від суспільства, економічних відносин, соціальної структури суспільства, ідеології та культури;
- визначення значення політичних явищ для суспільства й особистості, їх оцінка з точки зору загального добробуту, справедливості, поваги людської гідності;
- вивчення залежності між політичними явищами в досвіді та рівнем економічного розвитку, політичним ладом, між ступенем урбанізації населення та його політичною активністю, між кількістю партій і виборчою системою тощо;
- дослідження та аналіз вербальної, практичної, усвідомленої та підсвідомої поведінки окремих особистостей і груп;
- вивчення й аналіз діяльності інститутів, за допомогою яких здійснюється політична діяльність (держави, партії, урядові програми тощо);
- дослідження та виявлення суб’єктивних механізмів політичної поведінки, індивідуальних якостей, рис характеру, а також типових механізмів психологічної мотивації:
- аналіз політичних явищ з метою виявлення їх загальних рис і специфіки, знаходження найбільш ефективних форм політичної організації чи оптимальних шляхів вирішення завдань;
- прогнози з приводу політичного майбутнього держави, партії, політики.
Необхідні професійні навички та вміння
- глибокі теоретичні знання предмету політології та політичних відносин;
- постійне спостереження за подіями у вітчизняній і світовій політичній життя;
- володіння однією або кількома іноземними мовами;
- ерудованість, широкий кругозір (гарні пізнання в різних областях наук, наприклад, історія, соціологія, психологія, правознавство).
Особисті якості
- наявність добре розвинених вербальних здібностей (уміння правильно та зрозуміло висловлюватися);
- ораторські здібності (грамотне вираження думки);
- розвинені комунікативні здібності (уміння входити в контакт, налагоджувати взаємини, розвиненість каналів вербального і невербального спілкування, професійна компетентність тощо);
- аналітичний склад розуму, бажання будувати гіпотези та робити прогнози;
- мобільність;
- об’єктивність;
- розвинене логічне мислення;
- цілеспрямованість;
- креативність;
- пунктуальність, відповідальність;
- високі моральні якості (принциповість, переконаність, чуйність і уважність до людей тощо);
- допитливість;
- тактовність (здатність виявляти почуття міри);
- гнучкість, наявність розвиненої інтуїції;
- наполегливість, об’єктивність;
- самоконтроль, холоднокровність;
- комунікабельність, енергійність;
- вміння швидко відновлювати працездатність;
- прагнення до самовдосконалення.
Плюси професії
- вельми низька конкуренція на ринку праці (у зв’язку з тим, що в даний час дуже мало політологів, що мають відповідну профільну освіту та диплом про отримання політологічної освіти);
- висока зарплата політолога (залежить від місця роботи).
Мінуси професії
- політологи стали менш затребувані в якості незалежних експертів.
Місце роботи
- політичні та громадські організації;
- державні органи;
- агентства, що займаються виборчими технологіями;
- агентства, що займаються політичним консалтингом;
- прес-центри;
- інформаційні агентства та ЗМІ;
- наукові установи.
Зарплата та кар’єра
Незалежні експерти-політологи зазвичай починають кар’єру в інформаційних агентствах і журналах суспільно-політичної тематики. Це може бути посада кореспондента, аналітика, асистента редактора. Найчастіше, політологи суміщають цю професію з роботою журналіста, економіста, викладача або приватного підприємця.