Муляр

Муляр – це робітник, що бере участь у зведенні і ремонті житлових будинків, мостів, промислових та інших споруд із природних і штучних будівельних матеріалів. До природних будівельних матеріалів відносяться різні види каменю. Штучні виготовляються з глини, шлаку, вапняно-піщаних сумішей і інших матеріалів.

Муляр повинен уміти:

– зводить і ремонтує житлові будинки, мости, промислові та інші споруди з природних і штучних будівельних матеріалів;

– здійснює кладку несучих стін,

фундаменту, арок, зведень, колон, бере участь в установці віконних і дверних коробок;

– робить конопатку і заливку швів у збірних залізобетонних конструкціях;

– при кладці стін повинен витримувати необхідну товщину і рівність шва, перевіряти відповідність горизонтальності і вертикальності рядів проектним вимогам;

– проектувати зведення кутів і згинів стіни цілих, половинок і четвертинок цеглини;

– може брати участь в ремонті: залатує «дірки», при дотриманні «швів» і «стику» старої кладки;

– виробничі операції виконує за допомогою ручних інструментів: кельми, молоточка-кирки, ковша-лопати;

– може працювати як в приміщенні, так і на відкритому повітрі (можливо, на висоті);

– високої продуктивності праці муляри досягають тільки при скоординованій роботі в бригаді і в парі, як правило, муляр працює разом з підручним робітником, що має нижчу кваліфікацію.

Умови роботи. Виробничі операції муляр виконує за допомогою ручних інструментів: кельми, молоточка-кирки, ковша-лопати, розшивки. Кельма – невелика (довжиною близько 30 сантиметрів) лопатка з вигнутою ручкою. Кельмою робітник розрівнює розчин на стіні, заповнює їм вертикальні шви кладки і видаляє надлишок, що виступив на лицьовій поверхні стіни.

Муляр може працювати як у приміщенні, так і на відкритому повітрі (можливо, на висоті).

До шкідливих умов праці відносяться: погодні умови (якщо будівництво ведеться на відкритому повітрі), шум і вплив застосовуваних матеріалів.

Ринок праці: будівництво, реставрація будинків, виробничих приміщень, мостів.

Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.

Медичні обмеження. Професія протипоказана людям, що страждають на захворювання серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, нервово-психічними розладами, що мають схильність до простудних захворювань.

Необхідні індивідуально–психологічних особливості:

– добре розвинутий окомір при кладці цегли (також при викладанні напусків, виступів, поясів);

– розвинене почуття часу (оцінити положення цегли, товщину розчинної постелі і правильність інших операцій необхідно в обмежений відрізок часу);

– велика роль дії рук (треба тонко відчувати рівномірність тиску всієї площі цегли на розчин і дозувати зусилля);

– просторова уява, технічне мислення, стійка увага, наочно-образна пам’ять (для планування і контролю всієї роботи);

– мати хорошу підготовку з фізики, хімії, матеріалознавства.

Перспективи професійного росту: стажер – різноробочий – фахівець- муляр, провідний спеціаліст, бригадир. При додатковому підвищенні освіти (середня чи вища будівельна освіта) – виконроб, будівельний інженер, архітектор.

Прямо на виробництві можливе одержання родинної професії; кваліфікацію можна підвищити в будівельних технікумах чи інститутах.

На ринку праці професія затребувана, попит на неї стабільний.

Споріднені професії: штукатур, монтажник, бетонник, арматурник.