Літературний редактор

Літературний редактор – це співробітник редакції, в обов’язки якого входить аналіз, оцінка тексту, внесення необхідних змін до структури того або іншого літературного твору. Основне завдання літературного редактора полягає в підготовці до публікації написаного автором матеріалу, саме він забезпечує літературну правку тексту на смисловому, стилістичному і граматичному рівнях.
Освіта
Робота з текстами передбачає відмінне знання української мови та літератури. Тому як основна вимога до кандидатів на позицію літературного редактора – це наявність літературної, журналістської або філологічної вищої освіти.
Серед літературних редакторів більше всього фахівців, що мають вищу філологічну освіту. Небагато випускників журфаків мріють працювати літературними редакторами, більшість прагнуть стати журналістами, оскільки вважають, що лише тут їх чекає визнання, відкриваються свобода творчості і можливості проявити себе.
Суміжні кар’єри
Стати літературним редактором можна або відразу після закінчення вузу за спеціальністю «редагування», або, якщо фахівець має вищу філологічну або незакінчену вищу освіту, стартувати з посади коректора – співробітника, який здійснює вичитування відредагованих рукописів, усуває орфографічні і пунктуаційні помилки, а також виправляє недоліки смислового і стилістичного характеру.
Інколи на позицію літредактора приходять і талановиті журналісти. У професійному середовищі їх частенько називають «збитими льотчиками». У минулому блискучі журналісти, вони досить швидко освоюють тонкощі літературного редагування і віддають перевагу відносно спокійній роботі в редакції.
Функціональні обов’язки
Основні обов’язки літературного редактора незалежно від специфіки видання, в якому він працює, полягають в наступному:
• літературне редагування творів (аналіз і оцінка текстів, виправлення різного роду помилок: граматичних, стилістичних, композиційних та інших);
• узгодження матеріалу після літературної правки з автором і редактором відділу, головним редактором видання;
• надання відредагованого твору у виробничий відділ для верстки.
Літредактори-початківці стикаються з безліччю труднощів. Наприклад, як втиснути заголовок у відведене на смузі місце, якого, на перший погляд, абсолютно недостатньо, як скоротити текст і не втратити при цьому його основну ідею. Але найголовніше для редактора – навчитися повільно і ретельно вчитуватися в текст, щоб оцінити загальний сенс матеріалу, лаконічність його викладу, не пропустити жодної пунктуаційної або граматичної помилки. Від редакторів вимагається, перш за все, неупередженість, а також увага і критичне відношення до матеріалу.
Деякі в прагненні поліпшити статтю заходять дуже далеко: вносять правки, в яких немає необхідності, а інколи разом з ними і помилки. У професійному середовищі поширено таке вираження, як «зуд олівця». Страждаючі цим «захворюванням» вважають, що якщо вони не зроблять жодної поправки в тексті, то не виконають свою роботу. Літредактор повинен з повагою відноситися до авторської манери викладу. Якщо послати десяток репортерів на одне завдання, вони принесуть десять по-різному написаних репортажів про одну і ту ж подію. Висококваліфікований редактор ніколи не буде вносити необґрунтовану правку.
Навики роботи
Окрім обов’язкової наявності профільної вищої освіти, для літредактора дуже важливий релевантний досвід роботи, тобто досвід літературного редагування і коректури текстів. Опубліковані матеріали різних жанрів і на різні теми будуть додатковою конкурентною перевагою.
За статистикою 38% літредакторів володіють англійською мовою на розмовному рівні. Що стосується ділових і особових якостей, то працедавці бажають бачити літературного редактора дисциплінованою, пунктуальною, акуратною і відповідальною людиною.
Плюси та мінуси
Люди, які щиро люблять працювати зі словом, підбирати синоніми, придумувати яскраві заголовки, що запам’ятовуються, тобто робити з «сировини» чудовий продукт, знаходять в роботі літературного редактора прекрасну можливість реалізувати свої професійні амбіції.
Робота літературного редактора передбачає наявність аналітичного складу розуму і критичного мислення.
Для багатьох кандидатів додатковим плюсом, що дозволяє до того ж працювати за сумісництвом, є можливість працювати віддалено (досить мати вдома комп’ютер з необхідними програмами і виходом в Інтернет).
Але деколи літредакторам доводиться виконувати свою роботу в дуже стислі терміни, наприклад, якщо автор здав текст із значним запізненням, а дату публікації неможливо змінити. Ситуації, коли редактор вимушений затримуватися на роботі допізна або брати її додому, – далеко не рідкість.
До того ж деякі літредактори скаржаться на те, що від довгого «спілкування» з текстом у них починають боліти очі. Погіршення зору вважається їх професійною хворобою.
Перспективи
Враховуючи, що приблизно половина літературних редакторів – спеціалісти у віці до 30 років, багато хто з них націлений на просування вгору по кар’єрних сходинках. Вертикальна кар’єра висококваліфікованого літературного редактора можлива як при переході на нове місце роботи на вищу позицію, так і в рамках одного видання, однієї компанії.