Загальні поняття
Живописець – фахівець, який працює в різних видах образотворчого мистецтва, передає зорові образи нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканеві поверхні, створюючи твори мистецтва.
Коротка історія професії
Розвиток образотворчого мистецтва, яке нероздільно пов’язане з професією живописець, в Україні веде відлік із прадавніх часів. Знахідки археологів, зокрема, періоду трипільської та скіфської культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень живописців того періоду. Про що свідчать іконописні роботи, такі як Богоматір Оранта (мозаїчний образ з собору Київської Софії).
Пізніше дійшли до нас зразки мистецтва Київської Русі, яке розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було пов’язане з церквою і християнською вірою. Провідні жанри образотворчого мистецтва, в яких працювали живописці Києво-Руської держави — мозаїка, фреска, іконопис і книжкова мініатюра.
Український живопис 60—80 років 20 століття, характеризувався насадженням народницького академічного стилю 19 століття, пропагандизмом і догматичністю. У цей період творили такі видатні художники-живописці як Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська, Садовського Віталія, Михайло Дерегус, Василь Касіян. Поряд із канонічним та академічним малярством ще з княжих часів в Україні розвивається унікальний жанр «народної картини». Образи «Козака Мамая» та «Козака з бандурою» стали знаковими для українського мистецтва. Як елемент народного побуту, ці картини стали відображенням характеру та світогляду простого українського народу.
20 століття подарувало ціле гроно талановитих майстрів народного живопису, які у своїй творчості розвивають барвисті й фантастичні образи, породжені уявою та реалізовані за законами стилістики народного малярства 18—19 століть і українського декоративного розпису. Це Ганна Собачко-Шостак, Параска Власенко, Наталя Вовк, Параска Хома, Марія Приймаченко, Никифор Дровняк, Катерина Білокур, Іван Сколоздря та ін.
Характер роботи
Живописець – творча та популярна професія, яка вимагає від майстра вміння володіти всіма видами живопису (іконопис, портрет, натюрморт, пейзаж) та техніками, починаючи процес від ескізу та завершуючи творчою роботою. Самостійно виконуючи всі підготовчі та завершальні етапи, дотримуючись встановленої технології.
Умови роботи
Живописцями можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку.
Живописець працює акварельними, гуашевими, темперними або олійними фарбами в приміщеннях, які обладнані сидячими або стоячими мольбертами, оснащені відповідним освітленням, або на природі.
Ринок праці
Попит на живописців на сучасному ринку праці є високим.
Повинен знати
Методику аналізу художніх творів. Принципи побудови натюрморту. Технологію підготовки фарби та основи під олійний живопис, іконопис. Техніки виконання рисунку. Технологію виконання олійного та підлакового живопису, іконопису. Загальні відомості побудови та написання сучасних шрифтів. Основи об’ємно-просторової композиції, інтерпретація в композиції. Анатомічну будову черепа та лиця людини, опрацювання форми та пластики з ліплення. Аналіз та побудову людини на основі скелета та м’язів, пропорції людини. Основні принципи трудового права. Правила охорони праці для працівників даної професії.
Повинен вміти: Аналізувати художні твори за жанрами. Розробляти композиції на основі творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва. Виконувати лінійний малюнок складного натюрморту. Виконувати натюрморт і пейзаж на полотні різної складності технікою олійний живопис. Усувати дефекти під час виконання.
Виконувати роботи технікою іконопис та підлаковий живопис дотримуючись технології. Виконувати вправи по написанню сучасних шрифтів різними інструментами. Виконувати об’ємно-просторову композицію, інтерпретацію в композиції. Набирати основну глиняну масу із послідовним нанесенням рисунку, ліплення плінта.
Практично виконувати рисунки м’язів та торсу людини з гіпсових моделей. Як працівники живописці працюють в художніх комбінатах, підприємствах, салонах, у приватних фірмах, як викладачі та майстри виробничого навчання з професії – у навчальних закладах.
Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
Держава приділяє велику увагу відродженню художніх ремесел у системі професійно-технічної освіти. Продовжити навчання можна на ІІІ ступені за напрямом підготовки «Образотворче мистецтво», отримавши кваліфікацію – молодший спеціаліст та підвищений кваліфікаційний розряд з професії «Живописець».
У професійно-технічних училищах, які готують живописців, провідними навчальними дисциплінами є: технологія виконання художніх робіт, основи композиції і моделювання, малюнок і живопис, перспектива, матеріалознавство, охорона праці. Поряд із вивченням цих предметів учні освоюють загальноосвітні дисципліни. Основи професійних знань, вмінь та навичок майбутні робітники отримують у навчально-виробничих майстернях.
Медичні протипоказання
Захворювання органів зору, зорові розлади (дальтонізм, зниження гостроти зору)
Захворювання хребта (сколіоз та ін.)
Захворювання опорно-рухового апарату
Психофізіологічні захворювання
Захворювання легень – роботи в умовах запаху олійних фарб
Захворювання шкіри – постійних фізичних контактів із фабами, розчинниками
Вимоги до індивідуальних–психологічних особливостей
Кожна професія висуває певні вимоги до індивідуально-психологічних якостей людини. Професія живописця також передбачає певні риси характеру та якості, нахили, вміння: потрібно постійно думати, аналізувати, співставляти, порівнювати, мати добру уяву, не боятись експериментувати, бути творчим, наполегливим, посидючим, терпеливим.
«…Малювання не тільки розвага, вона така ж сувора і, головне, точна наука, як математика. Тут є свої непорушні закони, стрункі і прекрасні, які треба вивчати… » (П.П. Чистяков).
Перспективи
Навчаючись у ПТНЗ, учні з професії «Живописець» набувають фахових знань, умінь і навичок, готуються застосовувати їх у своїй подальшій професійній діяльності. Під час проходження виробничої практики у художніх комбінатах, приватних підприємствах художнього профілю учні вдосконалюють свою професійну майстерність, набувають нових знань та навичок. Крім того, під час практики роботодавці мають нагоду оцінити професійний рівень молодих фахівців і запропонувати їм по закінченні навчання робочі місця.
Сьогодні живописець не залишиться без роботи, оскільки будуються нові храми, оселі, школи та дитячі садки і є багато охочих надати внутрішній частині будівель довершеного вигляду завдяки творчим живописним роботам.
Споріднені професії
Спорідненими професіями живописця є: іконописець; пейзажист; портретист; майстер виробничого навчання.
Живописець – професія творча, а отже цікава, оскільки споглядати на твори мистецтва, бачити щасливі, вдоволені обличчя людей – чи найбільше задоволення.