Управляючий ресторанним бізнесом – людина творча, яка вміє здивувати, зацікавити, привернути увагу відвідувачів до ресторану. Невипадково досвідчені ресторатори порівнюють свої заклади з театром, себе з режисерами, а відвідувачів з акторами.
Щоб відкрити навіть невеличкий ресторан, потрібні неабиякі матеріальні ресурси. Якщо ж необхідних коштів ви не маєте, тоді шлях до вершин професії буде довшим.
Ресторанний бізнес зародився всього півтора десятки років тому. В той час ресторатори могли вважати себе першопрохідцями. Сьогодні ж, незважаючи на вже відпрацьовані схеми організації бізнесу, проблема в іншому – у величезній кількості конкурентів. Відкрити ресторан вдається багатьом, а от зробити його прибутковим – далеко не кожному. Насамперед, все залежить від професіоналізму самого ресторатора.
Проаналізувавши кар’єрний шлях відомих рестораторів, можна виділити два основних варіанти професійного розвитку:
Варіант перший: людина, що має необхідний стартовий капітал, вкладає його в ресторанний бізнес, стає власником ресторану.
Варіант другий: поступовий ріст з низових позицій. Людина спочатку працює офіціантом, потім менеджером, далі – головним менеджером і, нарешті, управляючим. Саме управляючі ведуть справи свого начальника в одному чи навіть в декількох ресторанах. Вони вирішують всі організаційні питання та нерідко в майбутньому стають співвласниками бізнесу або ж відкривають власний ресторан.
Як для ресторатора, так і для управляючого рестораном головним питанням залишається, як зробити ресторан прибутковим. Здавалося б, що може бути простішим, ніж приготувати їжу та нагодувати нею відвідувачів, тим самим зробивши заклад популярним. Однак, з 10 відкритих ресторанів лише три є успішними.
Ресторанний бізнес – це мистецтво. І лише справжній професіонал досягне тут успіху. Головний секрет полягає в тому, що в ресторані продають не тільки їжу, а й атмосферу, відпочинок, враження. Саме задля цього ресторатору, перш за все, необхідно придумати таку собі “фішку” свого закладу, яка б відрізняла його від тисячі таких самих закладів. Це може виражатися в цікавому та незвичному інтер’єрі, особливому стилі обслуговування, оригінальному меню.
Однак, ресторатор – це не тільки митець та художник, але й головний менеджер та фінансист. В основі його політики – жорсткий маркетинговий розрахунок, який, перш за все, потребує детального аналізу ринку. Будь-який ресторан потребує власної концепції, цільової аудиторії.
Плюси й мінуси професії.
Плюси:
– можливість реалізувати талант управлінця, фінансиста і митця в рамках однієї професії;
– часта зміна вражень, величезна кількість знайомств з новими людьми;
– можливість зробити швидку кар’єру, потрапити в еліту ресторанного бізнесу.
Мінуси:
– постійне нервове напруження:
– необхідність тримати в голові тисячу дрібниць та все встигати;
– серйозна моральна, а іноді й матеріальна відповідальність;
– ненормований робочий день.
Щоб відкрити навіть невеличкий ресторан, потрібні неабиякі матеріальні ресурси. Якщо ж необхідних коштів ви не маєте, тоді шлях до вершин професії буде довшим.
Ресторанний бізнес зародився всього півтора десятки років тому. В той час ресторатори могли вважати себе першопрохідцями. Сьогодні ж, незважаючи на вже відпрацьовані схеми організації бізнесу, проблема в іншому – у величезній кількості конкурентів. Відкрити ресторан вдається багатьом, а от зробити його прибутковим – далеко не кожному. Насамперед, все залежить від професіоналізму самого ресторатора.
Проаналізувавши кар’єрний шлях відомих рестораторів, можна виділити два основних варіанти професійного розвитку:
Варіант перший: людина, що має необхідний стартовий капітал, вкладає його в ресторанний бізнес, стає власником ресторану.
Варіант другий: поступовий ріст з низових позицій. Людина спочатку працює офіціантом, потім менеджером, далі – головним менеджером і, нарешті, управляючим. Саме управляючі ведуть справи свого начальника в одному чи навіть в декількох ресторанах. Вони вирішують всі організаційні питання та нерідко в майбутньому стають співвласниками бізнесу або ж відкривають власний ресторан.
Як для ресторатора, так і для управляючого рестораном головним питанням залишається, як зробити ресторан прибутковим. Здавалося б, що може бути простішим, ніж приготувати їжу та нагодувати нею відвідувачів, тим самим зробивши заклад популярним. Однак, з 10 відкритих ресторанів лише три є успішними.
Ресторанний бізнес – це мистецтво. І лише справжній професіонал досягне тут успіху. Головний секрет полягає в тому, що в ресторані продають не тільки їжу, а й атмосферу, відпочинок, враження. Саме задля цього ресторатору, перш за все, необхідно придумати таку собі “фішку” свого закладу, яка б відрізняла його від тисячі таких самих закладів. Це може виражатися в цікавому та незвичному інтер’єрі, особливому стилі обслуговування, оригінальному меню.
Однак, ресторатор – це не тільки митець та художник, але й головний менеджер та фінансист. В основі його політики – жорсткий маркетинговий розрахунок, який, перш за все, потребує детального аналізу ринку. Будь-який ресторан потребує власної концепції, цільової аудиторії.
Плюси й мінуси професії.
Плюси:
– можливість реалізувати талант управлінця, фінансиста і митця в рамках однієї професії;
– часта зміна вражень, величезна кількість знайомств з новими людьми;
– можливість зробити швидку кар’єру, потрапити в еліту ресторанного бізнесу.
Мінуси:
– постійне нервове напруження:
– необхідність тримати в голові тисячу дрібниць та все встигати;
– серйозна моральна, а іноді й матеріальна відповідальність;
– ненормований робочий день.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua