Хірургія – область медицини, що вивчає хвороби, основний метод лікування яких – оперативне втручання, а також така, що розробляє прийоми, методи і техніку виконання операцій.
Діяльність хірурга полягає у виявленні причин захворювань, заповненні історії хвороби, проведенні дослідницьких робіт для встановлення або підтвердження діагнозу, проведенні передопераційної підготовки, планових і позапланових (екстрених) операцій, веденні пацієнта після операції, розробці і впровадженні нових методів діагностики і лікування різних захворювань.
Поряд з терапією і акушерством хірургія відноситься до старих медичних спеціальностей.
Історія професії
Хірургія, як і взагалі медицина, – прадавнє ремесло. Ще в кам’яному столітті люди самостійно намагалися лікувати себе, у тому числі і за допомогою внутрішнього проникнення. Операції, більш менш адекватні сучасним, зафіксовані в XVI столітті. Тоді роль хірургів виконували цирульники, а основною проблемою, яку дуже довго (до середини XIX століття) не могли вирішити, був біль, який супроводжує будь-яке хірургічне втручання, завжди пов’язане з кров’ю. Після того, як з’явилася анестезія, хірургія як галузь медицини почала розвиватися дуже швидкими темпами. Саме слово «хірург» має грецьке коріння і дослівно перекладається як «робота рук».
Професійно важливі риси для спеціаліста
• емоційно-вольова стійкість;
• уважність;
• акуратність;
• висока відповідальність;
• спостережливість;
• комунікативні здібності;
• великий об’єм довготривалої пам’яті;
• аналітичний склад розуму.
Медичні протипокази:
• значні дефекти зору і слуху;
• психічні та нервові захворювання;
• інфекційні захворювання.
Шляхи здобуття професії
Лікувальний факультет медичного ВУЗу і спеціалізація в субординатурі.
У наш, здавалося б, мирний час, професія хірурга – одна з найекстремальніших як у медицині, так поза нею. На перший погляд здається, що хірургія – це така ж професія, як і всі інші, проте не все так просто. Потрібно розуміти, що працювати хірургом зможе далеко не кожен, це величезне і фізичне, і емоційне навантаження. На жаль, багато студентів-медиків розуміють це вже у процесі навчання, багато хто після цього переходить на вивчення спокійнішої спеціальності у сфері медицини.
Але тим не менше, хірург – фахівець затребуваний, хірурги потрібні абсолютно у кожній лікарні. Це одна з небагатьох професій в медицині, де можна реально побачити результат, як правило, у вигляді рубців.
На жаль, зарплати хірургів у державних установах доволі малі, і, як правило, люди туди йдуть за велінням серця; але є, на жаль і такі лікарі, які прийшли в державну поліклініку виключно тому, що для роботи в приватній у них замало знань і досвіду. Разом з тим суттєво підвищується рівень обслуговування та кваліфікація фахівців у приватних поліклініках. Сьогодні в багатьох приватних клініках пропонують не лише консультацію хірурга, але і повноцінне лікування діагностованої хвороби з використанням найновіших методик і обладнання.
У комерційних медичних центрах в основному затребувані майстри пластичної хірургії, проте в крупних клініках є і хірурги загальної спеціалізації.
Побутує думка, якщо людині погано від одного вигляду крові, то стати хорошим лікарем вона не зможе. Реальність більше відрізняється від цього міфу – звикнути можна до чого завгодно, було б бажання, завзятість і цілеспрямованість, а холоднокровність докладеться з часом.
Вдалий результат будь-якої операції – це заслуга не лише хірурга, а й усієї операційної бригади, куди, окрім власне хірурга, входять ще два його помічники, операційна сестра, анестезіолог. Інколи операція триває кілька годин. На наступну добу хірург неодмінно повинен оглянути хворого, керувати перев’язкою, відкоригувати призначення, виходячи із змін в поточному стані пацієнта.
Діяльність хірурга полягає у виявленні причин захворювань, заповненні історії хвороби, проведенні дослідницьких робіт для встановлення або підтвердження діагнозу, проведенні передопераційної підготовки, планових і позапланових (екстрених) операцій, веденні пацієнта після операції, розробці і впровадженні нових методів діагностики і лікування різних захворювань.
Поряд з терапією і акушерством хірургія відноситься до старих медичних спеціальностей.
Історія професії
Хірургія, як і взагалі медицина, – прадавнє ремесло. Ще в кам’яному столітті люди самостійно намагалися лікувати себе, у тому числі і за допомогою внутрішнього проникнення. Операції, більш менш адекватні сучасним, зафіксовані в XVI столітті. Тоді роль хірургів виконували цирульники, а основною проблемою, яку дуже довго (до середини XIX століття) не могли вирішити, був біль, який супроводжує будь-яке хірургічне втручання, завжди пов’язане з кров’ю. Після того, як з’явилася анестезія, хірургія як галузь медицини почала розвиватися дуже швидкими темпами. Саме слово «хірург» має грецьке коріння і дослівно перекладається як «робота рук».
Професійно важливі риси для спеціаліста
• емоційно-вольова стійкість;
• уважність;
• акуратність;
• висока відповідальність;
• спостережливість;
• комунікативні здібності;
• великий об’єм довготривалої пам’яті;
• аналітичний склад розуму.
Медичні протипокази:
• значні дефекти зору і слуху;
• психічні та нервові захворювання;
• інфекційні захворювання.
Шляхи здобуття професії
Лікувальний факультет медичного ВУЗу і спеціалізація в субординатурі.
У наш, здавалося б, мирний час, професія хірурга – одна з найекстремальніших як у медицині, так поза нею. На перший погляд здається, що хірургія – це така ж професія, як і всі інші, проте не все так просто. Потрібно розуміти, що працювати хірургом зможе далеко не кожен, це величезне і фізичне, і емоційне навантаження. На жаль, багато студентів-медиків розуміють це вже у процесі навчання, багато хто після цього переходить на вивчення спокійнішої спеціальності у сфері медицини.
Але тим не менше, хірург – фахівець затребуваний, хірурги потрібні абсолютно у кожній лікарні. Це одна з небагатьох професій в медицині, де можна реально побачити результат, як правило, у вигляді рубців.
На жаль, зарплати хірургів у державних установах доволі малі, і, як правило, люди туди йдуть за велінням серця; але є, на жаль і такі лікарі, які прийшли в державну поліклініку виключно тому, що для роботи в приватній у них замало знань і досвіду. Разом з тим суттєво підвищується рівень обслуговування та кваліфікація фахівців у приватних поліклініках. Сьогодні в багатьох приватних клініках пропонують не лише консультацію хірурга, але і повноцінне лікування діагностованої хвороби з використанням найновіших методик і обладнання.
У комерційних медичних центрах в основному затребувані майстри пластичної хірургії, проте в крупних клініках є і хірурги загальної спеціалізації.
Побутує думка, якщо людині погано від одного вигляду крові, то стати хорошим лікарем вона не зможе. Реальність більше відрізняється від цього міфу – звикнути можна до чого завгодно, було б бажання, завзятість і цілеспрямованість, а холоднокровність докладеться з часом.
Вдалий результат будь-якої операції – це заслуга не лише хірурга, а й усієї операційної бригади, куди, окрім власне хірурга, входять ще два його помічники, операційна сестра, анестезіолог. Інколи операція триває кілька годин. На наступну добу хірург неодмінно повинен оглянути хворого, керувати перев’язкою, відкоригувати призначення, виходячи із змін в поточному стані пацієнта.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua