Загальні поняття
Водій автотранспортних засобів – фахівець, який професійно управляє легковими і вантажними автомобілями всіх типів і марок, а також машинами спеціального призначення.
Коротка історія професії
Слово “автомобіль” – коляска самопересувна (вуатюоотомобіль) – так називався перший екіпаж з механічним двигуном. З часом, від цієї назви залишилося тільки слово “отомобіль”, яке бере свій початок від грецьких “ауто” (сам) і латинського “мобіліс” (той, що рухається). Саме ці два слова породили звичне для наших вух “автомобіль” і “авто”. Перші спроби створити автомобіль були ще в XVII ст. У цей же час французький інженер Нікола-Жозеф Кюньо створив перший паровий автомобіль-тягач, призначений для артилерійської зброї. Перші спроби не дозволили створити повноцінний автомобіль. За великим рахунком, не були автомобілями і парові омнібуси, що з’явилися в Англії в XIX ст. Але свою роль ці машини в історії автомобілів зіграли – була доведена можливість механічного пересування, створені та випробувані основні вузли і механізми. Однак саме ці, здавалося б, безглузді машини і дали початок історії автомобілів, а водночас і професії водій.
Спочатку XX ст. з’явилася класична компоновка, відома всім, яка прослужила основою для автомобілів довгі роки.
Калр Бенц і Готліб Даймлер були першими винахідниками автомобіля. Вони запатентували свої пристрої в 1885 році.
Перші автомобілі були звичайними каретами і колясками, тільки без віжок і з бензиновим двигуном, який заміняв коней. У конструкції автомобіля і до цього дня збереглося багато чого від коляски, звичайно в сильно зміненому вигляді: колеса, осі, ресори, рама, кузов, гальма та інші вузли.
Перші автомобілі були відкритими (можна сказати, кабріолетами), і, щоб захиститися від вітру, дощу, пилу і бруду, автомобілісти надягали шуби, шкіряні шоломи і великі окуляри.
Вітрове скло з’явилося пізніше, і лише через деякий проміжок часу став нормою засклений закритий кузов для пасажирів.
У сучасному світі автомобіль – не тільки найпопулярніший засіб пересування, але й індивідуальний транспортний засіб, який дозволяє його власникові бути достатньо мобільним для досягнення як особистих, так і професійних цілей.
Характер роботи. Для водія характерне поняття “робоче місце” – автомобіль і “робоча зона” – дорога, АТП, АЗС і т.п. Робоче місце – автомобіль є місцем підвищеної небезпеки.
Професія водія автотранспортних засобів – наймасова, щорічно тисячі молодих людей поповнюють ряди професіоналів. Автомобільний транспорт займає провідне місце, він використовується для перевезення людей і доставки вантажів, використовується і великими підприємствами, і приватними підприємцями. У загальному потоці машин можна бачити безліч вантажних автомобілів різного призначення. Із зростанням кількості автомобілів, ускладненням їх конструкцій, що поліпшують умови праці водія та підвищується їхня надійність, довговічність, економічність і екологічність, підвищуються вимоги до рівня професійної підготовки водіїв. Водій автотранспортного засобу повинен знати призначення, розташування, принцип дії механізмів і приладів легкового і вантажного автомобіля. Крім того, він повинен дотримуватися правил техніки безпеки при перевірці технічного стану автомобіля в обігу з експлуатаційними матеріалами: паливом, електролітом, маслами, охолоджувальними рідинами.
Умови роботи. Робота водія протікає на відкритому повітрі і пов’язана з впливом на нього метеорологічних факторів, що залежать від кліматичної зони, пори року, умов погоди. Тривалість робочої зміни водіїв сягає в багатьох випадках 10-12 год. (при дотриманні місячного балансу робочого часу) без строго регламентованої обідньої перерви (її іноді важко регламентувати); З двох видів навантажень, що діють на людину в процесі праці (фізичної і нервово-емоційною), у водія переважає нервово-емоційна. Водій повинен уміти керувати автомобільними транспортними засобами, виконувати вимоги правил дорожнього руху, правил перевезень вантажів, пасажирів та багажу. Забезпечувати належний технічний стан автотранспортного засобу. Контролювати правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажів у кузові. Усувати технічні несправності, які виникають під час роботи на лінії. Заправляти авто паливом та іншими експлуатаційними матеріалами. Оформлювати дорожню документацію.
Ринок праці. Водій – одна з найбільш потрібних професій на ринку праці. Вона дуже потрібна для нашого суспільства. Роботи для водіїв не зменшується. Люди цієї професії користуються все більшим авторитетом і попитом, як в державних структурах, так і в приватному секторі.
Освітня підготовка. Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
Медичні обмеження. Для водія автотранспортних засобів немає вікових обмежень, головне – відповідний стан здоров‘я. Складні умови діяльності водія автотранспортних засобів ставлять високі вимоги до стану його здоров‘я, особливо до зору, слуху, нервової системи. Водій повинен правильно розрізняти кольорові сигнали, швидко відновлювати зорову здатність після темряви і різкого освітлення. Водій весь робочий час проводить у малорухомій позі, його м‘язи навантажені нерівномірно, тому особам, які страждають захворюванням опорно-рухового апарату та ревматичними захворюваннями, небажано обирати дану професію. Медичними протипоказаннями є також захворювання, які супроводжуються непритомністю (епілепсія) і серцево-судинні захворювання.
Вимоги до індивідуально–психологічних особливостей. У роботі водія величезне значення має вміння ефективно діяти у напружених критичних ситуаціях, які нерідко складаються на дорогах. Високій рівень емоційної стійкості дає йому змогу діяти швидко, точно і правильно. Щоб стати водієм- професіоналом, необхідно володіти наступними особистими якостями: спостережливістю, рішучістю, спритністю; врівноваженістю, розсудливістю; емоційною зрілістю, соціальною пристосованістю; великим обсягом уваги; гарною зоровою пам‘яттю; гарною моторною пам‘яттю; гарною реакцією на можливі несподівані ситуації на дорозі.
Споріднені професії: слюсар з ремонту автомобілів, бульдозерист, таксист, комбайнер, тракторист.
Матеріал із сайту – http://proforienterm.ucoz.ru