Слідом за європейським світом наша країна поволі переймає культ здорового способу життя. Нині заняття спортом набули структурованого вигляду. З’явилася величезна кількість фітнес-клубів і мереж фітнес-центрів. І тепер ви вже не самотній прибічник здорового тіла і духу, що мляво розмахує руками на пустому стадіоні. З вами працює фахівець – тренер з фітнесу.
Професійний фітнес-тренер – фахівець, який викладає різні програми для здоров’я і краси звичайним людям, клієнтам спортклубів. У його обов’язки входить не просто показ вправ і контроль за їхнім виконанням, фактично інструктор переймає на себе відповідальність за самопочуття своїх учнів. А для цього він повинен уміти грамотно спланувати заняття з урахуванням вікових та інших особливостей людей, що довірилися йому. Він має знати анатомію і фізіологію, біомеханіку, а також, як розподіляти навантаження у тих або інших випадках.
Він – ваш вчитель, без рекомендацій якого повноцінна фізична підготовка неможлива. Не випадково навіть багатократні олімпійські чемпіони займаються з особистим інструктором.
Найвідповідальніші перші заняття, коли клієнти освоюють основні вправи, потім вже відпрацьовують їх до автоматизму. Професійний тренер не лише продумує комплекс вправ, покаже, як правильно їх виконувати, але і дасть своєму підопічному імпульс, поштовх до самовдосконалення, підтримає його у скрутну хвилину, а в чомусь і проявить строгість.
Отримати кваліфікацію тренера можна на курсах, які часто відкривають крупні фітнес-компанії. Ґрунтовнішу підготовку своїм випускникам дають інститути і факультети фізкультури, а також середні спеціальні учбові заклади даного профілю.
В основному попит у працедавців мають міцні, гарно статури хлопці і дівчата, колишні спортсмени. Надзвичайно важливо бути позитивною, комунікабельною людиною, що знає, як захопити аудиторію і підтримати інтерес до занять. Такого фахівця задоволені клієнти, як правило, рекомендують знайомим, запрошують як персонального тренера.
Але з яким би професійним багажем ви не прийшли у цю професію, все одно доведеться постійно підвищувати рівень своєї майстерності, складаючи сертифікаційні іспити, освоюючи нові модні напрями, що регулярно з’являються на ринку, наприклад, на основі східних єдиноборств, йоги або традиційних танцювальних мистецтв.
Плюси професії:
– фітнес швидко розвивається і потребує все більше працівників;
– приємно бачити результат, коли люди стають здоровими, радісними і красивими;
– є можливість постійно підтримувати і власну спортивну форму;
– у хорошого фахівця з часом формується власна клієнтська мережа, яка забезпечує фінансове благополуччя.
Мінуси професії:
– великі фізичні навантаження: інструктори стрибають, танцюють, рухаються кілька годин на добу;
– робочий день багатьох тренерів починається тоді, коли більшість людей закінчують свою роботу;
– не дивлячись на власне самопочуття, тренер повинен давати клієнтам заряд бадьорості і гарного настрою.
Особисті риси:
Тим, хто не любить людей, нервовий і дратівливий, не варто бути фітнес-тренером. Навряд чи хтось піде вдруге на заняття до нелюдяного або внутрішньо скутого інструктора. Незалежно від свого стану, важливо дати клієнтам заряд позитивних емоцій. Люди приходять різні, зі своїми проблемами і де як не у фітнес-клубі їм набратися сил.
Тренерові з фітнесу потрібно слухати і чути слова клієнта. Реагувати на його емоції, відчувати їх. Клієнт прийшов розсердженим? Хай покрокує хвилин 20-30, і злість пройде. У стані агресії можна підняти велику вагу. Але хто потім лікуватиме хвору спину. Окрім емоційної складової, для тренера важлива ще і власна фізична форма.
Місце праці:
В основному у фітнес-клубах, приватних або державних оздоровчих установах.
Кар’єра та зарплата:
Стартова посада – фітнес-інструктор групових занять. Через два-три роки бездоганної роботи можна стати персональним тренером одного з видів тренувань. Ще через кілька років є шанс дорости до майстра-тренера, що володіє усіма методиками клубу і видами тренувань.
Ідеальний фітнес-тренер очима працедавця:
– чоловік у віці 21-28 років;
– хороша фізична форма;
– досвід роботи від 1-го року;
– повна зайнятість.
Професійний фітнес-тренер – фахівець, який викладає різні програми для здоров’я і краси звичайним людям, клієнтам спортклубів. У його обов’язки входить не просто показ вправ і контроль за їхнім виконанням, фактично інструктор переймає на себе відповідальність за самопочуття своїх учнів. А для цього він повинен уміти грамотно спланувати заняття з урахуванням вікових та інших особливостей людей, що довірилися йому. Він має знати анатомію і фізіологію, біомеханіку, а також, як розподіляти навантаження у тих або інших випадках.
Він – ваш вчитель, без рекомендацій якого повноцінна фізична підготовка неможлива. Не випадково навіть багатократні олімпійські чемпіони займаються з особистим інструктором.
Найвідповідальніші перші заняття, коли клієнти освоюють основні вправи, потім вже відпрацьовують їх до автоматизму. Професійний тренер не лише продумує комплекс вправ, покаже, як правильно їх виконувати, але і дасть своєму підопічному імпульс, поштовх до самовдосконалення, підтримає його у скрутну хвилину, а в чомусь і проявить строгість.
Отримати кваліфікацію тренера можна на курсах, які часто відкривають крупні фітнес-компанії. Ґрунтовнішу підготовку своїм випускникам дають інститути і факультети фізкультури, а також середні спеціальні учбові заклади даного профілю.
В основному попит у працедавців мають міцні, гарно статури хлопці і дівчата, колишні спортсмени. Надзвичайно важливо бути позитивною, комунікабельною людиною, що знає, як захопити аудиторію і підтримати інтерес до занять. Такого фахівця задоволені клієнти, як правило, рекомендують знайомим, запрошують як персонального тренера.
Але з яким би професійним багажем ви не прийшли у цю професію, все одно доведеться постійно підвищувати рівень своєї майстерності, складаючи сертифікаційні іспити, освоюючи нові модні напрями, що регулярно з’являються на ринку, наприклад, на основі східних єдиноборств, йоги або традиційних танцювальних мистецтв.
Плюси професії:
– фітнес швидко розвивається і потребує все більше працівників;
– приємно бачити результат, коли люди стають здоровими, радісними і красивими;
– є можливість постійно підтримувати і власну спортивну форму;
– у хорошого фахівця з часом формується власна клієнтська мережа, яка забезпечує фінансове благополуччя.
Мінуси професії:
– великі фізичні навантаження: інструктори стрибають, танцюють, рухаються кілька годин на добу;
– робочий день багатьох тренерів починається тоді, коли більшість людей закінчують свою роботу;
– не дивлячись на власне самопочуття, тренер повинен давати клієнтам заряд бадьорості і гарного настрою.
Особисті риси:
Тим, хто не любить людей, нервовий і дратівливий, не варто бути фітнес-тренером. Навряд чи хтось піде вдруге на заняття до нелюдяного або внутрішньо скутого інструктора. Незалежно від свого стану, важливо дати клієнтам заряд позитивних емоцій. Люди приходять різні, зі своїми проблемами і де як не у фітнес-клубі їм набратися сил.
Тренерові з фітнесу потрібно слухати і чути слова клієнта. Реагувати на його емоції, відчувати їх. Клієнт прийшов розсердженим? Хай покрокує хвилин 20-30, і злість пройде. У стані агресії можна підняти велику вагу. Але хто потім лікуватиме хвору спину. Окрім емоційної складової, для тренера важлива ще і власна фізична форма.
Місце праці:
В основному у фітнес-клубах, приватних або державних оздоровчих установах.
Кар’єра та зарплата:
Стартова посада – фітнес-інструктор групових занять. Через два-три роки бездоганної роботи можна стати персональним тренером одного з видів тренувань. Ще через кілька років є шанс дорости до майстра-тренера, що володіє усіма методиками клубу і видами тренувань.
Ідеальний фітнес-тренер очима працедавця:
– чоловік у віці 21-28 років;
– хороша фізична форма;
– досвід роботи від 1-го року;
– повна зайнятість.
За матеріалами сайту http://www.robota.lviv.ua