Соціальна педагогіка – спеціальність, предметною областю якої є процес
соціалізації, соціальне виховання особистості, соціальний захист та
соціально-педагогічна допомога та підтримка дитини та її оточення,
формування сприятливого соціального середовища.
Педагог соціальний – професійна кваліфікація фахівця з вищою професійною
освітою у сфері соціальної педагогіки.
Домінуючі види діяльності
• робота з важкими дітьми та підлітками;
• постійний контроль життя, навчання, побуту важкої дитини,
підлітка;
• з’ясування причин поведінки, що відхиляється від норм;
• бесіди з дитиною, підлітком;
• підтримання зв’язку з дитячою кімнатою міліції;
• співпраця з класним керівником, інспектором у справах
неповнолітніх, спільне вирішення проблем дитини з метою вирішення питання
зняття з обліку;
• співпраця зі шкільним психологом (робота з дитиною, підлітком на
основі психологічного обстеження);
• робота з батьками, консультації батьків;
• організація та проведення заходів щодо виховання важких дітей і
підлітків на окружному і територіальному рівні (трудові табори);
• бесіди з найближчим оточенням дитини, підлітка.
Риси, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності
Здібності:
• організаторські здібності;
• комунікативні здібності (навички спілкування з людьми);
• вербальні здібності (уміння говорити чітко, ясно, виразно);
• здатність до співпереживання та повага до іншої людини;
• здатність до системного та порівняльного аналізу;
• здатність народжувати нові ідеї (креативність).
Особистісні риси, інтереси та схильності:
• стресостійкість;
• лідерські якості;
• високий ступінь особистої відповідальності;
• самоконтроль і врівноваженість;
• емпатія, тактовність;
• інтерес і повага до іншої людини;
• схильність до роботи з дітьми;
• прагнення до самопізнання, саморозвитку, професійного росту і
високої якості результатів праці.
Риси, що перешкоджають ефективності професійної діяльності
• Відсутність організаторських здібностей, безвідповідальність;
• агресивність, гидливість;
• психічна та емоційна неврівноваженість;
• нездатність до співпереживання, егоїстичність.
• Сфери застосування професійних знань
• Освітні установи (школи, технікуми, коледжі, вузи);
• дитячі табори, турбази, центри творчості та дозвілля;
• соціальні організації (дитячі будинки, притулки, інтернати,
колонії);
• міські та районні навчально-методичні центри.
соціалізації, соціальне виховання особистості, соціальний захист та
соціально-педагогічна допомога та підтримка дитини та її оточення,
формування сприятливого соціального середовища.
Педагог соціальний – професійна кваліфікація фахівця з вищою професійною
освітою у сфері соціальної педагогіки.
Домінуючі види діяльності
• робота з важкими дітьми та підлітками;
• постійний контроль життя, навчання, побуту важкої дитини,
підлітка;
• з’ясування причин поведінки, що відхиляється від норм;
• бесіди з дитиною, підлітком;
• підтримання зв’язку з дитячою кімнатою міліції;
• співпраця з класним керівником, інспектором у справах
неповнолітніх, спільне вирішення проблем дитини з метою вирішення питання
зняття з обліку;
• співпраця зі шкільним психологом (робота з дитиною, підлітком на
основі психологічного обстеження);
• робота з батьками, консультації батьків;
• організація та проведення заходів щодо виховання важких дітей і
підлітків на окружному і територіальному рівні (трудові табори);
• бесіди з найближчим оточенням дитини, підлітка.
Риси, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності
Здібності:
• організаторські здібності;
• комунікативні здібності (навички спілкування з людьми);
• вербальні здібності (уміння говорити чітко, ясно, виразно);
• здатність до співпереживання та повага до іншої людини;
• здатність до системного та порівняльного аналізу;
• здатність народжувати нові ідеї (креативність).
Особистісні риси, інтереси та схильності:
• стресостійкість;
• лідерські якості;
• високий ступінь особистої відповідальності;
• самоконтроль і врівноваженість;
• емпатія, тактовність;
• інтерес і повага до іншої людини;
• схильність до роботи з дітьми;
• прагнення до самопізнання, саморозвитку, професійного росту і
високої якості результатів праці.
Риси, що перешкоджають ефективності професійної діяльності
• Відсутність організаторських здібностей, безвідповідальність;
• агресивність, гидливість;
• психічна та емоційна неврівноваженість;
• нездатність до співпереживання, егоїстичність.
• Сфери застосування професійних знань
• Освітні установи (школи, технікуми, коледжі, вузи);
• дитячі табори, турбази, центри творчості та дозвілля;
• соціальні організації (дитячі будинки, притулки, інтернати,
колонії);
• міські та районні навчально-методичні центри.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua