Скло як матеріал було відоме людині давно – ще в IV тисячолітті до н.е. А от виготовляти скляні предмети, видуваючи їх за допомогою спеціальної трубки, люди навчилися лише у I ст. н.е. З того часу зі скла виготовляють посуд, світильники, прикраси, скульптури, вітражі, мозаїку.
З розвитком техніки на багатьох підприємствах склодувів замінили машини. Але не всі вироби зі скла можна довірити сучасній автоматиці. Лише справжньому майстрові під силу створити ялинкові іграшки або спеціальний посуд для наукових досліджень. Досвідчені професіонали залучаються до розробки нових виробів, виконання проекту, задуманого художником і призначеного стати виставковим експонатом.
Робоче місце склодува: стіл із пропановим пальником, де плавиться скло, і полиці. На полиці ставлять готові вироби, а також довгі скляні трубки різного діаметра. Склодуви називають їх «сирцем» (це матеріал для роботи). Трубки мають спеціальну ручку, за яку майстер тримається, щоб не обпектися, адже температура скломаси під час формування сягає 10000°С. В міру остигання скло втрачає в’язкість, тому необхідно діяти дуже швидко і точно. У середньому склодув може зробити за день біля ста форм. Справжній майстер видуває річ будь-якого розміру – від крихітного наперстка до 15-літрової пляшки. Роботу склодува відносять до розряду шкідливих: доводиться цілий день працювати на ногах, стоячи поруч з піччю, де температура сягає 60-900°С. У склодува при роботі руки завжди перебувають у висячому положенні і з роками може розвинутися хвороба кистей. Від щоденної роботи з вогнем псується зір.
Кожен, кому доводилося спостерігати за роботою склодува, погодиться, що бачив маленьке чудо: з безформної маси просто на очах народжується красива посудина або інший декоративний виріб.
У професії склодува також як і в багатьох є різні спеціальності. Професійний склодув може спеціалізуватися на видуванні, така спеціальність припускає, що склодув працює безпосередньо у скловарній печі – видуває вироби з розм’якшеного скла за допомогою скляної трубки. Інші склодуви спеціалізуються на виготовленні різних художніх виробів. Ще одна спеціальність припускає виконання різних рекламних вивісок зі скляних неонових трубок, що часто використовують при виготовленні рекламних вивісок з підсвічуванням. Є ще така спеціальність – склодув-апаратник. Вважається найскладнішою спеціалізацією. Склодув-апаратник виготовляє складні скляні прилади для використання у науково-дослідних центрах і лабораторіях.
Склодув повинен мати такі риси:
– уміння відчувати і «розуміти» скло;
– хороший зір;
– точність;
– посидючість;
– наочно-образне мислення;
– чітку координацію рухів;
– швидку реакцію та увагу;
– емоційну стійкість.
Освіта
Щоб стати майстром-склодувом, необхідно пройти відповідне навчання. Якщо ви вирішили присвятити себе виготовленню ялинкових іграшок, то на новому місці вас навчать цьому ремеслу. Це займе декілька місяців. Для склодува-неонника можливий варіант навчання – спеціалізовані курси. З одержанням диплома склодув-неонник знаходить і впевненість у завтрашньому дні: таких фахівців мало, і попит на них перевищує пропозицію.
Молодому фахівцеві треба освоїти основи технології виробництва скла, довідатися про властивості скломаси, вивчити конструкцію видувної трубки і засвоїти правила користування інструментами і пристосуваннями, застосовуваними в роботі. Починаючий фахівець повинен знати прийоми і способи видування скловиробів, методи дозування скломаси. Незайвими виявляться і знання заходів для попередження й усунення браку в роботі. Велике значення має знання техніки безпеки: адже працювати доведеться з вогнем і розплавленим склом.
Загалом, заробіток склодува може бути цілком пристойним, якщо він має хороші навички і великий досвід у роботі. Напрямок роботи може бути досить широким – це унікальні келихи і чарки, різні прикраси у вигляді кришталевих півників і лебедів, вази або домашній акваріум, що відповідно різняться складністю виконаних елементів. Крім того, якщо у вас є навички роботи зі склом і необхідні інструменти, то ви можете, незалежно ні від кого, робити різні вироби у своїй майстерні і продавати їх на ринку або здавати у магазини, що спеціалізуються на продажу кришталю та інших виробів зі скла.
З розвитком техніки на багатьох підприємствах склодувів замінили машини. Але не всі вироби зі скла можна довірити сучасній автоматиці. Лише справжньому майстрові під силу створити ялинкові іграшки або спеціальний посуд для наукових досліджень. Досвідчені професіонали залучаються до розробки нових виробів, виконання проекту, задуманого художником і призначеного стати виставковим експонатом.
Робоче місце склодува: стіл із пропановим пальником, де плавиться скло, і полиці. На полиці ставлять готові вироби, а також довгі скляні трубки різного діаметра. Склодуви називають їх «сирцем» (це матеріал для роботи). Трубки мають спеціальну ручку, за яку майстер тримається, щоб не обпектися, адже температура скломаси під час формування сягає 10000°С. В міру остигання скло втрачає в’язкість, тому необхідно діяти дуже швидко і точно. У середньому склодув може зробити за день біля ста форм. Справжній майстер видуває річ будь-якого розміру – від крихітного наперстка до 15-літрової пляшки. Роботу склодува відносять до розряду шкідливих: доводиться цілий день працювати на ногах, стоячи поруч з піччю, де температура сягає 60-900°С. У склодува при роботі руки завжди перебувають у висячому положенні і з роками може розвинутися хвороба кистей. Від щоденної роботи з вогнем псується зір.
Кожен, кому доводилося спостерігати за роботою склодува, погодиться, що бачив маленьке чудо: з безформної маси просто на очах народжується красива посудина або інший декоративний виріб.
У професії склодува також як і в багатьох є різні спеціальності. Професійний склодув може спеціалізуватися на видуванні, така спеціальність припускає, що склодув працює безпосередньо у скловарній печі – видуває вироби з розм’якшеного скла за допомогою скляної трубки. Інші склодуви спеціалізуються на виготовленні різних художніх виробів. Ще одна спеціальність припускає виконання різних рекламних вивісок зі скляних неонових трубок, що часто використовують при виготовленні рекламних вивісок з підсвічуванням. Є ще така спеціальність – склодув-апаратник. Вважається найскладнішою спеціалізацією. Склодув-апаратник виготовляє складні скляні прилади для використання у науково-дослідних центрах і лабораторіях.
Склодув повинен мати такі риси:
– уміння відчувати і «розуміти» скло;
– хороший зір;
– точність;
– посидючість;
– наочно-образне мислення;
– чітку координацію рухів;
– швидку реакцію та увагу;
– емоційну стійкість.
Освіта
Щоб стати майстром-склодувом, необхідно пройти відповідне навчання. Якщо ви вирішили присвятити себе виготовленню ялинкових іграшок, то на новому місці вас навчать цьому ремеслу. Це займе декілька місяців. Для склодува-неонника можливий варіант навчання – спеціалізовані курси. З одержанням диплома склодув-неонник знаходить і впевненість у завтрашньому дні: таких фахівців мало, і попит на них перевищує пропозицію.
Молодому фахівцеві треба освоїти основи технології виробництва скла, довідатися про властивості скломаси, вивчити конструкцію видувної трубки і засвоїти правила користування інструментами і пристосуваннями, застосовуваними в роботі. Починаючий фахівець повинен знати прийоми і способи видування скловиробів, методи дозування скломаси. Незайвими виявляться і знання заходів для попередження й усунення браку в роботі. Велике значення має знання техніки безпеки: адже працювати доведеться з вогнем і розплавленим склом.
Загалом, заробіток склодува може бути цілком пристойним, якщо він має хороші навички і великий досвід у роботі. Напрямок роботи може бути досить широким – це унікальні келихи і чарки, різні прикраси у вигляді кришталевих півників і лебедів, вази або домашній акваріум, що відповідно різняться складністю виконаних елементів. Крім того, якщо у вас є навички роботи зі склом і необхідні інструменти, то ви можете, незалежно ні від кого, робити різні вироби у своїй майстерні і продавати їх на ринку або здавати у магазини, що спеціалізуються на продажу кришталю та інших виробів зі скла.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua