ПСИХІАТР – лікар-спеціаліст у сфері діагностики, лікування, профілактики і експертизи психічних хвороб, який займається лікуванням психічних розладів.
Сучасний психіатр повинен не лише знати клінічні прояви психічного розладу, специфіку соматичних і неврологічних проявів при тих чи інших психічних розладах, але і володіти сучасними методами психотерапії.
Психіатр – це ерудована у сфері психології, філософії і теології людина, що володіє високими моральними і духовними цінностями.
Психіатр зобов’язаний провести нейрофізіологічне, біохімічне, гормональне дослідження, а також досліджувати серцево-судинну систему організму, систему травлення тощо.
Психіатр повинен знати:
– сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації;
– обсяг і розділи психіатрії як самостійної клінічної дисципліни;
– завдання, організацію, структуру, штати і оснащення психіатричної служби;
– нормативно-правові та інструктивно-методичні документи за спеціальністю;
– правила оформлення медичної документації;
– порядок проведення експертизи тимчасової непрацездатності і медико-соціальної експертизи;
– принципи планування діяльності та звітності психіатричної служби;
– методи і порядок контролю її діяльності.
Які захворювання лікує психіатр?
– Усі види депресивних розладів, незалежно від віку та статі пацієнта, у тому числі післяродову депресію;
– біполярні захворювання (мані та депресії);
– невротичні розлади, страхи, нав’язливість і фобії;
– тривожні стани, незалежно від причини і віку;
– порушення поведінки у дорослих (важкий характер, психопатії тощо);
– сексуальні розлади як у чоловіків, так і у жінок;
– реактивні стани різної етіології;
– наслідки черепно-мозкових травм, порушення мозкового кровообігу;
– усі різновиди епілепсії (у тому числі травматична і алкогольна);
– хронічні психічні захворювання (усі види шизофренії);
– специфічні розлади у людей літнього віку (включаючи розлади сну, вікові депресії, хворобу Альцгеймера, атеросклероз судин головного мозку тощо);
– сімейні та міжособові конфлікти.
Посадові обов’язки:
– надає кваліфіковану медичну допомогу за спеціальністю, використовуючи сучасні методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, дозволені для застосування у медичній практиці;.
– визначає тактику проведення лікування хворого відповідно до встановлених правил і стандартів;
– розробляє план обстеження хворого, уточнює об’єм і раціональні методи обстеження пацієнта з метою здобуття у мінімально короткі терміни повної і достовірної діагностичної інформації;
– на підставі клінічних спостережень і обстежень, збору анамнезу, даних клініко-лабораторних та інструментальних досліджень встановлює (або підтверджує) діагноз;
– відповідно до встановлених правил і стандартів призначає і контролює необхідне лікування, організовує або самостійно проводить необхідні діагностичні, лікувальні, реабілітаційні та профілактичні процедури і заходи;
– у стаціонарі щодня проводить огляд хворого;
– вносить зміни до плану лікування залежно від стану пацієнта і визначає необхідність додаткових методів обстеження;
– надає консультативну допомогу лікарям інших підрозділів ЛПУ за своєю спеціальністю;
– керує роботою підлеглого середнього і молодшого медичного персоналу (при його наявності), сприяє виконанню ним своїх посадових обов’язків;.
– контролює правильність проведення діагностичних і лікувальних процедур, використання інструментарію, апаратури і устаткування, раціонального використання реактивів і лікарських препаратів, дотримання правил техніки безпеки і охорони праці середнім і молодшим медичним персоналом;
– бере участь у проведенні занять з підвищення кваліфікації медичного персоналу;
– планує свою роботу і аналізує показники своєї діяльності;
– забезпечує своєчасне і якісне оформлення медичної та іншої документації відповідно до встановлених правил;
– проводить санітарно-освітню роботу;
– дотримується правил і принципів лікарської етики;
– бере участь у проведенні експертизи тимчасової непрацездатності і готує необхідні документи для медико-соціальної експертизи;
– кваліфіковано і своєчасно виконує накази, розпорядження і доручення керівництва установи, а також нормативно-правові акти за своєю професійною діяльністю;
– оперативно вживає заходів, включаючи своєчасне інформування керівництва, з усунення порушень правил техніки безпеки, протипожежних і санітарних правил, що створюють загрозу діяльності установи охорони здоров’я, його працівникам, пацієнтам і відвідувачам;
– систематично підвищує свою кваліфікацію.
Професійно важливі риси:
– спостережливість;
– аналітичні здібності;
– розвинена словесно-логічна і образна пам’ять;
– співчуття;
– емоційно-вольова стійкість;
– висока самооцінка;
– комунікативні здібності.
Кваліфікаційні вимоги:
лікувальний факультет медичного інституту, академії та відповідна спеціалізація в інтернатурі, ординатурі.
Медичні протипокази:
– нервові та психічні захворювання;
– серйозні порушення зору та слуху;
– інфекційні захворювання.
Психіатр – це ерудована у сфері психології, філософії і теології людина, що володіє високими моральними і духовними цінностями.
Психіатр зобов’язаний провести нейрофізіологічне, біохімічне, гормональне дослідження, а також досліджувати серцево-судинну систему організму, систему травлення тощо.
Психіатр повинен знати:
– сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації;
– обсяг і розділи психіатрії як самостійної клінічної дисципліни;
– завдання, організацію, структуру, штати і оснащення психіатричної служби;
– нормативно-правові та інструктивно-методичні документи за спеціальністю;
– правила оформлення медичної документації;
– порядок проведення експертизи тимчасової непрацездатності і медико-соціальної експертизи;
– принципи планування діяльності та звітності психіатричної служби;
– методи і порядок контролю її діяльності.
Які захворювання лікує психіатр?
– Усі види депресивних розладів, незалежно від віку та статі пацієнта, у тому числі післяродову депресію;
– біполярні захворювання (мані та депресії);
– невротичні розлади, страхи, нав’язливість і фобії;
– тривожні стани, незалежно від причини і віку;
– порушення поведінки у дорослих (важкий характер, психопатії тощо);
– сексуальні розлади як у чоловіків, так і у жінок;
– реактивні стани різної етіології;
– наслідки черепно-мозкових травм, порушення мозкового кровообігу;
– усі різновиди епілепсії (у тому числі травматична і алкогольна);
– хронічні психічні захворювання (усі види шизофренії);
– специфічні розлади у людей літнього віку (включаючи розлади сну, вікові депресії, хворобу Альцгеймера, атеросклероз судин головного мозку тощо);
– сімейні та міжособові конфлікти.
Посадові обов’язки:
– надає кваліфіковану медичну допомогу за спеціальністю, використовуючи сучасні методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, дозволені для застосування у медичній практиці;.
– визначає тактику проведення лікування хворого відповідно до встановлених правил і стандартів;
– розробляє план обстеження хворого, уточнює об’єм і раціональні методи обстеження пацієнта з метою здобуття у мінімально короткі терміни повної і достовірної діагностичної інформації;
– на підставі клінічних спостережень і обстежень, збору анамнезу, даних клініко-лабораторних та інструментальних досліджень встановлює (або підтверджує) діагноз;
– відповідно до встановлених правил і стандартів призначає і контролює необхідне лікування, організовує або самостійно проводить необхідні діагностичні, лікувальні, реабілітаційні та профілактичні процедури і заходи;
– у стаціонарі щодня проводить огляд хворого;
– вносить зміни до плану лікування залежно від стану пацієнта і визначає необхідність додаткових методів обстеження;
– надає консультативну допомогу лікарям інших підрозділів ЛПУ за своєю спеціальністю;
– керує роботою підлеглого середнього і молодшого медичного персоналу (при його наявності), сприяє виконанню ним своїх посадових обов’язків;.
– контролює правильність проведення діагностичних і лікувальних процедур, використання інструментарію, апаратури і устаткування, раціонального використання реактивів і лікарських препаратів, дотримання правил техніки безпеки і охорони праці середнім і молодшим медичним персоналом;
– бере участь у проведенні занять з підвищення кваліфікації медичного персоналу;
– планує свою роботу і аналізує показники своєї діяльності;
– забезпечує своєчасне і якісне оформлення медичної та іншої документації відповідно до встановлених правил;
– проводить санітарно-освітню роботу;
– дотримується правил і принципів лікарської етики;
– бере участь у проведенні експертизи тимчасової непрацездатності і готує необхідні документи для медико-соціальної експертизи;
– кваліфіковано і своєчасно виконує накази, розпорядження і доручення керівництва установи, а також нормативно-правові акти за своєю професійною діяльністю;
– оперативно вживає заходів, включаючи своєчасне інформування керівництва, з усунення порушень правил техніки безпеки, протипожежних і санітарних правил, що створюють загрозу діяльності установи охорони здоров’я, його працівникам, пацієнтам і відвідувачам;
– систематично підвищує свою кваліфікацію.
Професійно важливі риси:
– спостережливість;
– аналітичні здібності;
– розвинена словесно-логічна і образна пам’ять;
– співчуття;
– емоційно-вольова стійкість;
– висока самооцінка;
– комунікативні здібності.
Кваліфікаційні вимоги:
лікувальний факультет медичного інституту, академії та відповідна спеціалізація в інтернатурі, ординатурі.
Медичні протипокази:
– нервові та психічні захворювання;
– серйозні порушення зору та слуху;
– інфекційні захворювання.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua
Сповіщення:ПСИХІАТР | Proforientator.info