Менеджер по готельній справі

Історія професії
Безсумнівно, подорожі є характерною ознакою XX століття, однак ще з часів
античності подорожі відбувалися заради торгівлі, завоювань і релігійних
цілей. Так, що процвітаючі римляни (близько 200 років до н.е.) віддавали
перевагу Єгиптові і Греції як морським курортам і місцям поклоніння.
В часи Середньовіччя відбувалися в основному релігійні подорожі
(мусульман – у Мекку, християн – у Єрусалим і т.д.). Щоб розмістити всіх
прочан, стали виникати странноприймальні будинки як різновид готелю, що
утворювалися релігійними орденами. Тому можна сказати, що церква створила
першу готельну мережу (систему).
Хрестові походи, що почалися в 1095 р. і тривали наступних 200 років,
також привели до масових рухів людей, результатом яких стала Велика
соціальна революція і відродження торгівлі. Побічно ці зміни також
уплинули на готельну справу, тому утримання готелів стало солідним
бізнесом і “союз хазяїнів готелів” процвітав.
Гостинність – область готельного бізнесу, пов’язаного з реєстрацією
гостей, керуванням їхнім прибуттям і від’їздом, наданням різноманітних
послуг проживаючим у готелі. У 1829 році в Бостоні відкрився “Тремонт-
Хаус”. Це був перший готель, цілком оформлений як готель, включаючи
посильного, ключі від кімнат для гостей, і де в кожному номері були ванна
і туалет.
Наприкінці XIX століття стали формуватися готельні мережі. У Європі
утримання розкішних готелів асоціюється з Цезарем Ритсом, що з 1870 по
1907 рік сформував мережу готелів Ритса, більшість з який були
ліцензовані для наступної роботи під ім’ям Рите.
“Статлер-отель” став першим американським готелем Ельворта Статлера.
“Буффало статлер” забезпечував клієнтів “кімнатою і ванною за $ 1,5”.
Народилася нова сучасна готельна мережа.
У 30-і роки XX століття значними іменами в готельній справі стали Конрад
Хілтон (“Хілтон-отель”) і Ернест Ендерсон (“Шератон-отель”).
Домінуючі види діяльності:
– керівництво й організація взаємодії наступних підрозділів;
– служба прийому і розміщення гостей (заселення і виписка клієнта);
– відділ бронювання;
– бізнес-центр (послуги секретарів, перекладачів, Internet);
– швейцари і консьєржі (якщо готель високого рівня);
– служба транспортних послуг;
– комутатори;
– установка цілей і визначення конкретних задач для кожного з
підрозділів;
– аналіз діяльності і прийняття рішень, необхідних для досягнення цілей;
– підтримка постійної комунікації в колективі,
– аналіз, оцінка й інтерпретація результатів роботи кожного
співробітника.
Якості, що забезпечують успішність виконання професійної діяльності:
Здібності:
– комунікативні здібності (уміння входити в контакт, налагоджувати
взаємини і т.д.);
– вербальні здібності (уміння говорити чітко, ясно, виразно);
– ораторські здібності (уміння грамотно виражати свої думки, уміння
переконувати);
– уміння приймати рішення в невизначених ситуаціях;
– здатність вирішувати проблемні ситуації в короткий термін;
– гарний розвиток мнемонічних здібностей (довгострокова і короткочасна
пам’ять);
– високий рівень розвитку переключення і розподілу уваги (здатність
швидко переводити увагу з одного предмета на інший, а також утримувати в
центрі уваги одночасно кілька предметів чи робити одночасно кілька дій);
– уміння слухати;
– здатність керувати собою;
– гарний розвиток образної і словесно-логічної пам’яті;
– розвиті організаторські здібності;
– здатність впливати на навколишніх.
Особистісні якості, інтереси і схильності:
– креативність;
– енергійність;
– терпимість, інтерес і повага до людей;
– оригінальність, спритність, різнобічність;
– артистизм;
– спостережливість;
– впевненість у собі, прийнятих рішеннях;
– цілеспрямованість, наполегливість;
– гнучкість (уміння гнучко і швидко реагувати на різні зміни в
ситуаціях);
– тактовність, вихованість;
– наявність розвитої інтуїції.
Професію менеджера по готельній справі можна одержати у вищих навчальних
закладах.

Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua