Працівник, який доставляє за вказаними адресах документи, кореспонденцію, різноманітну продукцію.
Окрім доставки всіляких документів, листів, рукописів тощо інколи в обов’язки кур’єра може входити оформлення нескладної документації (накладних, ордерів тощо), купівля канцелярського приладдя, інші дрібні доручення. Є фірми, де саме кур’єр є основною робочою одиницею (наприклад, в компанії з доставки піци або в Інтернет-магазині).
Є і безпосередньо кур’єрські служби. Кур’єр – це часто обличчя компанії, адже саме він вступає в особисті контакти з партнерами і замовниками. А при роботі в Інтернет-магазині або в подібних організаціях він ще і учасник процесу продажу. Кур’єрові недостатньо просто привезти замовлення і віддати його в руки адресатові, отримати підпис і поїхати далі. Буває, необхідно грамотно заповнити документи, прийняти гроші, а інколи і пробити на портативному касовому апараті чек. Зрозуміло, цьому працівникові потрібно уміти спілкуватися з клієнтами, згладжувати можливі конфлікти.
Працюють кур’єри або за індивідуальним графіком, або позмінно. Кур’єрам транспорт зазвичай не надається, тому, якщо немає своєї машини, їм доводиться постійно користуватися громадським транспортом. Адже місця, куди необхідно відвезти товари або документи, частенько знаходяться в протилежних кінцях міста.
Не дивлячись на те, що робота здається нескладною, не так-то просто по 6-8 годин в день, в години пік або, наприклад, влітку в спеку мотатися по всьому місту на метро, в переповнених автобусах або маршрутках. Працівники деяких спеціальних офісів частіше працюють на своїй машині (наявність водійських прав і особистого автомобіля нерідко висувається працедавцями як обов’язкова вимога до претендентів). Ну а в найбільших компаніях з доставки працюють, можна сказати, кур’єри-професіонали.
Щоб потрапити туди, необхідно навіть пройти іспит на знання міста. Майже всі кур’єри в подібних організаціях їздять на автомобілях, що надаються фірмою. Такий кур’єр повинен уміти водити машини (часом не лише легкові, але і вантажні), знати місто, а також хоча б трохи англійську мову, тому як усі адреси, так і іншу інформацію на накладних міжнародного зразка пишуть на ній.
Робота зазвичай починається вранці. Кур’єр забирає вантажі і кореспонденцію з кур’єрської станції (або з якої-небудь організації). Для кожного вантажу зазвичай визначений час доставки, вказаний клієнтом. Кур’єр повинен скласти план поїздки, враховуючи віддаленість місця доставки, час доби і завантаженість доріг. Заявки можуть приходити на стільникові телефони. Інколи вони приходять з тих центрів і офісів, які кур’єр вже відвідав, в результаті доводиться повертатися в одні і ті ж місця кілька разів.
Спеціальна освіта цим працівникам зазвичай не потрібна. Досить отримати інструкції з правил доставки. Ну а багато серйозних компаній самі проводять з кур’єрами спеціальне внутрішньо-виробниче навчання з техніки спілкування з клієнтами, специфіки роботи з тими або іншими категоріями вантажів, посилок. Особливо жорстких вимог при прийомі на роботу немає. Людина повинна мати приємну зовнішність, бути пунктуальною, відповідальною і стресостійкою. Не завадить хороша фізична форма, адже інколи доводиться доставляти достатньо важкі замовлення. Протипоказами можуть бути підвищена втомлюваність, порушення опорно-рухового апарату.
Влаштуватися на дану роботу нескладно, зараз кур’єри потрібні практично в будь-яких фірмах і компаніях. Таку роботу нескладно знайти. У зв’язку з високою плинністю кадрів вакантні місця завжди наявні. Зарплата може бути або відрядною (частіше), або постійною, незалежно від доставлених документів або замовлень. В крупних компаніях в зарплату входять різні премії: якщо кур’єр пропонує клієнтам додаткові послуги, наприклад, страхування.
У всіх організаціях кур’єрів повинні оформляти офіційно на всю суму виплат — чи на тимчасову роботу, чи за сумісництвом — з усіма гарантіями, що вважаються за трудовим законодавством: відпусткою, лікарняним тощо. (Якщо працедавець під тим або іншим приводом відмовляється від такого оформлення — краще з ним справи не мати, дуже велика вірогідність, що надалі він поведеться недобросовісно). Рівень зарплати залежить від того, в якій організації працює кур’єр, проте, зазвичай, це нижчий від середнього рівня зарплат в промисловості.
Як кар’єрне зростання, кур’єр може перейти в крупнішу компанію або на іншу посаду (скажімо, менеджера з продажу) в тій самій фірмі. В принципі, це не та спеціальність, яка відкриває широкі кар’єрні перспективи, частіше її розглядають просто як тимчасову можливість заробити. Проте кур’єр контактує з найширшим колом людей і організацій, і цілком можливо, що налагоджені в процесі роботи контакти допоможуть йому при вибудовуванні кар’єри в інших областях, в тому числі і при управлінні власним бізнесом.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua