ГОДИННИКАР

Годинникар – майстер з виготовлення та ремонту настінних, наручних та інших годинників. Цю професію вважали ремеслом. Також «годинникарями» (розм.) називають людей, які професійно займаються годинниками або працюють у годинниковому бізнесі (виробників годинників, власників годинникових магазинів, дизайнерів годинників тощо).
Професія годинникаря не менш складна і відповідальна, ніж інші професії сфери сервісу. Адже годинникар повинен чудово знати не лише теорію своєї роботи, але і бути чудовим практиком.
Ремонт годинника – справа ювелірна. Мінімальна помилка – і можна зіпсувати механізм вартістю у мільйони гривень. Але справжній майстер полагодить як дешеву китайську підробку, так і найдорожчі швейцарські та старовинні годинники.
Білий халат, схожий на лікарський – звиклий одяг годинникаря. Лупа для збільшення механізму та маленькі викрутки і пінцет у руках – це і є основні інструменти.

Специфіка професії годинникаря
Годинникарів, що уміють полагодити і сучасний швейцарський годинник, і старовинний брегет – одиниці. Такий майстер повинен знатися на різних системах годинника, уміти не тільки замінити зіпсовані деталі деталями заводу-виробника, але й часто зробити їх самостійно. Деякі майстри можуть відновити годинниковий механізм просто за кресленням: вони у курсі усіляких годинникових новинок і працюють на сучасному устаткуванні. Потрапити у цю закриту касту не так легко.
Набуті знання й таємниці майстерності годинникар передає індивідуально, від учителя до учня. Навчання професії відбувається у майстернях або класах під керівництвом одного викладача.
Професійну діяльність годинникаря можна віднести до напруженої розумової праці із середнім ступенем важкості.
Працюють годинникарі у спеціальних приміщеннях з побутовим мікрокліматом, де постійно підтримується нормальне освітлення, температура та вологість повітря.

Особисті риси
Годинникар для успішної професійної діяльності повинен мати хороші знання з фізики, хімії, креслення, математики.
Робота годинникаря ставить підвищені вимоги до функціонального стану сенсомоторики, адже майстер повинен уміти дозувати величину зусиль, які докладаються. Від годинникаря потрібна висока точність зорової та рухової пам’яті.
Основне в роботі годинникаря – це підвищені вимоги до уваги, її зосередження, здатність до тривалої концентрації, розподілу та перемикання. Для роботи за даною професією необхідна повносправна функція рук, хороший зір.

Скільки отримує годинникар?
Досвідчений годинникар цілком може розраховувати на дуже пристойний заробіток. Від його майстерності залежить успіх усього виробництва і поняття «ставка» для нього малозначиме, адже він, як правило, виконує роботу на замовлення.
Молодь сьогодні не цікавить ця професія: на заводах працюють в основному старі майстри (від сорока до сімдесяти років). І хоча це й висококваліфіковані робітники – їхня зарплатня сягає від 300 до 450$.

Матеріал із сайту: http://www.robota.lviv.ua