Особливості роботи
Виявлення й оцінка родовищ корисних копалин у процесі зйомки, пошуку і розвідки, складання геологічних карт, геологічних профілів.
Геолог повинен знати:
теоретичні і прикладні питання геології, технологію переробки мінеральної сировини, геологічні прийоми вивчення надр, економіку, географію.
Професійно важливі риси:
• фізична витривалість;
• просторова уява;
• спостережливість;
• уважність;
• логічне мислення;
• емоційно-вольова стійкість;
• технічний слух.
Медичні протипокази:
• схильність до застудних захворювань;
• порушення функцій опорно-рухового апарату;
• виражені захворювання серцево-судинної системи;
• хвороби суглобів;
• хвороби, пов’язані з втратою свідомості.
Шляхи отримання професії:
геологічні виши, університети.
У наш раціональний час, коли навіть у космос літають по туристичній путівці, геологія залишається, мабуть, останнім притулком романтика…
Досить часто професія геолога асоціюється у молоді з далекими романтичними подорожами. Певною мірою це дійсно так, лише подорожують геологи не на відомі світові курорти, а найчастіше кудись в глуху тайгу або тундру, на розвідування родовищ.
У більшості випадків їх робота пов’язана з частими і тривалими відрядженнями, проходить у польових умовах («кабінетні» геологи, що займаються переважно аналізом інформації у стаціонарних умовах, також є, але рідше). Нерідко робота здійснюється так званим вахтовим методом — геологи на декілька тижнів виїжджають в експедицію, де працюють у дуже інтенсивному режимі і практично без вихідних, зате після кожної такої поїздки отримують досить тривалий відпочинок.
В умовах експедицій робота відбувається в обмеженому колективі, вимагає вміння бути терпеливим до інших людей, уживатися з ними, лояльно ставитися до побутових незручностей та різної скрути, пов’язаної з похідним життям.
Робота геолога починається з вивчення і співставлення гірських порід, взятих з поверхні землі, дна моря або зі свердловин, відбору зразків, їх лабораторного дослідження. Геолог повинен зрозуміти, чи є в даному районі корисні копалини, які саме, як вони розташовані і наскільки доцільна їхня промислова розробка.
Місця роботи таких фахівців — геологорозвідувальні експедиції, геофізичні й бурильні партії, науково-дослідні та проектні організації. Основна сфера застосування їхньої праці — розвідування і освоєння родовищ корисних копалини. Потрібні вони і в будівництві (наприклад, для виявлення особливостей ґрунтів на місці майбутніх споруд).
Сучасна геологія – меганаука, що включає величезну кількість дисциплін:
• геофізика (фізичні властивості землі, гравітаційні, електромагнітні поля);
• геохімія (хімічний склад землі);
• мінералогія (вчення про мінерали – стійкі природні з’єднання);
• стратиграфія (послідовність відкладення шарів гірських порід);
• тектоніка (рух земної кори);
• петрографія (вчення про гірські породи).
Геологи потрібні не лише крупним нафто- і газодобувним компаніям, але і крупним будівельним фірмам. Недавно у геологів з’явився ще один фронт робіт – в компаніях, пов’язаних з розвідуванням і видобутком корисних копалин за кордоном: у Південній Африці і Латинській Америці, Європі (зокрема, на території колишньої Югославії). Туди охоче беруть випускників геологічних вузів, але вимагають хороших знань іноземної мови. Так, для роботи в Перу треба володіти іспанською, у Південній Африці, Канаді – англійською).
Професія є помірно поширеною. Рівень оплати праці середній або високий. У фахівців, зайнятих розвідуванням і розробкою родовищ корисних копалин, особливо таких, як нафта і газ, рівень доходів перевищує середню зарплату в промисловості у 2-3 рази (проте і умови праці у них є досить важкими).
У міру накопичення професійного досвіду працівники можуть претендувати на кар’єрне зростання (наприклад, стати начальником експедиції або директором якого-небудь підрозділу у науково-дослідному інституті) і на відповідне підвищення рівня оплати праці.
Матеріал із сайту: http://www.robota.lviv.ua