Професія вчителя одна з найшанованіших, найпочесніших та найвідповідальніших професій. Можна сказати, що вчитель створює майбутнє країни, тому що від його праці багато в чому залежить різнобічність розвитку знань молодого покоління, його переконання, світогляд, моральні якості. Педагогічна діяльність вимагає особливого покликання. Вихованням і навчанням можуть займатися люди зі схильністю і любов’ю до цієї справи. Учитель повинен любити і передавати свої знання іншим, захоплюватися самим процесом навчання і виховання людини. Успіх педагогічної діяльності багато в чому залежить від комунікативних здібностей вчителя, від його уміння налагодити правильні взаємини з дітьми. Робота вчителя пред’являє великі вимоги до його уваги.
Робота вчителя – передавати знання і навики учням у школі. Вчителі початкових класів є зазвичай класними керівниками, які ведуть всі предмети, за винятком фізкультури і співу. Починаючи з 4-5 класу, учні отримують поглиблене предме-тне навчання, і кожен предмет починають викладати різні вчителі. Вчитель керується в своїй роботі затвердженою міністерством програмою навчання і предметними програмами. Навчання ґрунтується на методиках, складених в інтересах оптимального розвитку. Також як учням, так і вчителеві доводиться готуватися до уроків. Він збирає для даної теми наочні посібники (географічні карти, учбові фільми, спеціальні матеріали тощо) і прагне зробити кожен урок змістовним. Хороший вчитель може захопити дітей і зацікавити своїм предметом. Щонаглядніше вчитель зробить свій предмет і пов’яже його з практичним життям, то легше учнями засвоювати предмет і закріпити знання. Існує думка, що у вчителя має бути акторський талант, щоб уроки були для учнів цікавими і привабливими. В ході уроку вчитель знайомить учнів з новим матеріалом, повторює пройдений на попередніх уроках матеріал, перевіряє домашні завдання і задає нові. Засвоєння пройденого матеріалу вчителем перевіряється за допомогою усних відповідей і письмових контрольних робіт.
Вчитель працює з усім класом, і йому необхідно тримати в полі зору багатьох учнів. Він повинен уміти помічати всі зміни в їхній поведінці. Таким чином, спостережливість, розподілення уваги є професійно важливими якостями вчителя. Педагогічна діяльність вимагає від людини і певних вольових якостей: витримки, терпіння, послідовності, наполегливості, самовладання. Він зобов’язаний контролювати свою поведінку, керувати нею. Дуже важливою у професії вчителя є мова, яка повинна відрізнятися виразністю, емоційністю, переконливістю. Вчитель повинен вміти висловлювати свої думки грамотно, ясно, просто, зрозуміло для дітей. Більшість фахівців, які отримали педагогічну освіту, працюють у середній загальноосвітній школі вчителями початкових класів, викладачами окремих дисциплін. Праця вчителя використовується також в школах-інтернатах, у школах робітничої молоді, ПТУ, технікумах, у дошкільних установах. Крім перерахованих професійних якостей вчитель-предметник повинен мати здібності до певної галузі науки (до математики, фізики, літератури і т.п.).
Умови праці
Робочий день учителя порівняно насичений, а уроки – це лише одна із складових частин його роботи. Підготовка до уроків займає 1/3 об’єму уроків. Учителеві доводиться проводити 4-6 уроків в день плюс позакласна робота. Влітку у вчителів 2-місячна відпустка, також вони можуть разом з учнями проводити канікули. Вчителі працюють з великим розумовим навантаженням, тому що залучення уваги 25-30 учнів 40 хвилин підряд завдання не з легких. Психічного навантаження додають невиховані учні, які заважають проведенню уроку. Знайти спільну мову з важкими учнями – велика проблема для вчителя. Велике навантаження має також голос вчителя, що є, окрім дошки і крейди, його основним інструментом.
Необхідні знання, навики та риси характеру
Для роботи вчителем необхідна спеціальна педагогічна освіта. Більшість учителів мають вищу освіту і спеціалізацію з певних предметів. А вчитель молодших класів повинен володіти всіма основними предметами. У вчителів є можливість вдосконалюватися на семінарах і курсах підвищення кваліфікації. Він повинен змусити учнів слухати себе, цьому сприяють хороші навики вираження і дружелюбність. Учитель повинен мати знання у сфері психології, які допомагали б йому краще розуміти дітей і спокійно вирішувати виникаючі проблеми. Добре, якщо вчитель може вислухати дітей. На самому початку, коли починають працювати вчителем, слід встановити так звані «правила гри», таким чином, конкретність і послідовність у своїх вимогах є однією з умов запобігання взаємним непорозумінням. Учитель обов’язково має бути доброзичливим і дружелюбним. Урівноваженість і толерантність допомагають учителю порозумітися з неслухняними учнями.
В наш час ті, хто мріє добре заробляти і при цьому не втомлюватися на роботі, навряд чи виберуть шлях шкільного вчителя. Педагогіка – справа ентузіастів, які з дитинства бачили себе в ролі наставника, мріяли «сіяти розумне, добре, вічне», формувати нове покоління. Вчитель – не просто професія, це місія. Тому і попит на викладачів особливий. Від них вимагається багато: бути коректними, уважно ставитися до дітей, виявляти цікавість до своєї роботи, предмета. Вчитель повинен уміти відповісти на будь-яке питання, яке виникло у його вихованця.
Відмінними рисами справжнього педагога повинні стати постійний саморозвиток і розширення власного кругозору, удосконалення методів роботи. Сучасне життя безперервно змінюється, у дітей тепер нові інтереси, захоплення, ідеали. Щоб завоювати довіру школярів, необов’язково поділяти їхні погляди, але знати про них необхідно. Хороший вчитель повинен проявляти граничну делікатність у відношенні до дітей, бути уважним до того, що їм подобається. Необхідно враховувати, що все сказане може сильно вплинути і на інтелектуальний, і на емоційний розвиток дитини.
Вчителям постійно доводиться спілкуватися не лише зі школярами, але і з їхніми батьками, бабусями і дідусями. Це люди, що належать до різних соціальних сфер, і з кожним з них треба порозумітися, підібрати до них ключик, завоювати довіру, щоб і для них слова педагога були важливі і вони виконували його рекомендації. Від такого взаєморозуміння залежить багато. Якщо батьки з недовірою відносяться до вчителя, як той зможе грамотно побудувати стосунки з дитиною?
Часто педагогам доводиться мати справу з дітьми з непростих сімей. Що і казати, більшість людей неідеальна, і в сім’ях буває всіляке. Якщо дитина не отримує підтримки і розуміння рідних, вона повинен знайти все це у вчителя.
У наш час вчителям особливо важко. Змінюються не лише програми навчання, тобто змістовне наповнення предмета, але і сам стиль, спосіб викладання. Постійно з’являються нові методики, і за всім цим потрібно стежити. Не всі викладачі люблять відвідувати курси підвищення кваліфікації, семінари тощо, хоча таке навчання дуже багато що їм дає, адже йдеться не лише про здобуття інформації, але і про обмін досвідом між колегами. Такі зустрічі і безпосереднє спілкування необхідні, щоб фахівці не «застоювалися», не звикали користуватися прийомами лише свого педагогічного колективу, шукали нові шляхи і вирішення педагогічних завдань.
Окрім проведення уроків, в обов’язки вчителів входять складання планів, заповнення журналів, написання звітів тощо. Оскільки програми навчання регулярно змінюються, щороку все доводиться оновлювати, переписувати заново. Але і обійтися без цього не можна, і справа тут не лише у формальній вимозі адміністрації. Планування допомагає уникнути накладок, суперечок в програмах із суміжних дисциплін, наприклад з математики і фізики, коли для пояснення матеріалу з одного предмету необхідне знання з іншого.
Більшість людей вибирають майбутню професію ще під час навчання в школі, і на їхнє рішення часто впливають не лише здібності, але і відношення до особи вчителя, який вперше відкрив їм двері в країну знань. Людина, що вирішила стати вчителем, має бути готовою до того, що доведеться долати безліч труднощів і, не дивлячись на це, рухатися вперед.
Труднощі вчительського життя відомі всім: навантаження, стрес, непрості стосунки у шкільному колективі, паперова тяганина, колосальна відповідальність, часто ледачі і невдячні учні.
Є в педагогічній діяльності і свої радощі, скажімо, бачити, як на твоїх очах дорослішає людина, як прокидається в ній інтерес до знань, як з довірою і любов’ю йде вона до тебе за порадою… Все залежить від точки зору самого фахівця, його відношення до роботи, бажання вкласти в неї душу.
Кар’єрні сходи вчителя мають не так вже багато рівнів: методист, завуч, директор. Причому, займаючи будь-яку з перерахованих посад, можна поєднувати роботу з викладанням. Методисти і завучі часто «виростають» із звичайних вчителів. Але в зарплаті в порівнянні з ними не настільки вже виграють. Учителі з окремих предметів зазвичай формують методичні об’єднання за профілем, найбільш досвідчені і шановані стають головами методичних об’єднань..
Більшість учителів мають ще одне навантаження – класне керівництво. Для одних це додатковий хрест, для інших — необхідність заповнювати журнал (іншими словами, зайві папірці), а є такі, які починають рахувати «свій» клас практично власною сім’єю. Зростаючи, учні відвідують педагогів, все частіше переконуються в їхній правоті, розуміють, як багато важливого і потрібного вклали ті в їхні дитячі голови. Для справжніх учителів відчуття причетності до справи формування людини куди важливіше від зарплати.
На розмір зарплати в державних школах впливають кількість годин, тобто уроків, які вчитель проводить, а також його розряд або кваліфікаційна категорія, наявність додаткового навантаження (класне керівництво, методична робота тощо.). У деяких категоріях шкіл або класів існують надбавки до зарплати. Хтось із вчителів підробляє приватними уроками.
Безумовно, професія вчителя дуже важка, зате одна з найпотрібніших. Усіх нас багато в чому сформувала школа, і, в першу чергу, наші педагоги. Важко переоцінити заслуги талановитого вчителя, який відкриває перед дитиною двері у світ знань, впливає на формування його життєвих пріоритетів, закладає основи його майбутнього, а тому і майбутнього цивілізації.
Матеріал із сайтів: http://www.robota.lviv.ua та http://www.osvita.com.ua