Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

PR-МЕНЕДЖЕР

Менеджер із зв’язків з громадськістю (так розшифровується термін PR – Public Relations) – спеціаліст, що займається формуванням і підтримкою позитивної громадської думки про компанію, персону (людину), продукт (товар), подію. PR-менеджери працюють як у спеціалізованих агентствах (у випадках, коли компанія замовляє таку послугу, як PR-супровід), так і в компаніях (корпоративний або внутрішній PR-менеджер).
Освіта
На думку працедавців, PR-менеджер – це професія, яка вимагає знань у сфері журналістики, соціології, психології та маркетингу.
Наявність міжнародного сертифікату у сфері зв’язків з громадськістю додасть кандидатові солідності. Наприклад, акредитація CERP (Європейській конфедерації PR), проте вона не користується загальним визнанням на відміну від МВА.
Отримати таку професію можна різними шляхами:
– здобути профільну освіту;
– закінчити ВУЗ із суміжного напряму (психологія, соціологія, журналістика), плюс до цього (бажано) здобути додаткову профільну освіту у сфері PR на короткострокових курсах.
Після цього можна намагатися влаштуватися на роботу асистентом/помічником у PR-відділ компаній або PR-агентства, залежно від особистих переваг.

Функціональні обов’язки
Функціональні обов’язки PR-менеджера до цього часу чітко не прописані і залежать, у першу чергу, від того, на «якому боці» працює такий фахівець. Частенько обов’язки корпоративного PR-менеджера і PR-менеджера, що працює в агентстві, дуже відрізняються.
У цілому ж посадові обов’язки виглядають таким чином:
• взаємодія зі ЗМІ;
• написання різних текстів, доповідей, презентацій;
• підготовка і участь у прес-конференціях, круглих столах та інших заходах.
Дуже часто до даних завдань додаються додаткові:
• управління контентом внутрішнього і зовнішнього сайтів;
• робота з провайдерами послуг (друкарнями, агентствами, дизайн-студіями тощо).

Навики/особисті риси
На думку фахівців, “ідеальний” кандидат на позицію PR-менеджера повинен володіти журналістським талантом і творчим мисленням, мати налагоджені зв’язки в ЗМІ, державних органах і діловому середовищі, знати основи маркетингу, брендінгу і реклами, знатися на політиці, вільно володіти однією або декількома іноземними мовами, досконально знати специфіку діяльності своєї компанії, уміти «читати» людей і підлаштовуватися під них у процесі спілкування.
З особистих рис, якими повинен володіти PR-менеджер, першою і головною є комунікабельність, уміння стати на позицію людини, з якою необхідно взаємодіяти. Велика кількість свого робочого часу PR-фахівець спілкується з різними людьми. Уміння знаходити спільну мову з усіма (від секретаря редакції провідного ЗМІ до продюсера телеканалу, що цікавить) – одна з головних рис фахівця із зв’язків з громадськістю. Вміння досягати свого, використовуючи творче мислення, психологічні прийоми, особисту привабливість, уміння розуміти, як і чим можна впливати на даного конкретного співбесідника – все це обов’язково повинно бути в арсеналі успішного спеціаліста.
На жаль, часто в коментарях кадровиків не зустрічається згадки про те, що хороший PR-менеджер повинен, у першу чергу, уміти працювати без великих бюджетів, досягаючи поставлених керівництвом цілей без великих витрат для компанії. Це є одним з головних показників успішності фахівця. Адже якщо у вас є виділені кошти на рекламу, вас скрізь приймуть, навіть якщо ви не володієте хорошими комунікативними навиками. Як наслідок, дуже багато фахівців при нульовому бюджеті або при його істотному скороченні (що ми можемо спостерігати сьогодні) стають попросту неефективними і не можуть ступити ні кроку вперед.
Окрім цих рис, PR-менеджер повинен володіти певною долею авантюризму і сміливістю, оскільки частенько дана професія передбачає ризик, уміння спрогнозувати результат, якого згодом потрібно досягти. Окрім цього, внутрішні PR-фахівці, як правило, дивляться «у два боки»: на «зовнішнього» клієнта (ринок) і «внутрішнього клієнта» (персонал компанії). Внутрішній PR – окремий, об’ємний напрям роботи.

Плюси та мінуси професії
За службовими обов’язками піарникам доводиться спілкуватися, вести переговори з різними фахівцями, людьми різних професій; це творча робота, що постійно потребує пошуку нових рішень, нестандартних ходів, миттєвої зміни тактики.
Але, як і в будь-якій іншій роботі, тут є і свої мінуси. Наприклад, неорганізованість деяких людей, з якими доводиться співпрацювати, позначається і на результатах роботи PR-фахівця. Він робить усе можливе, щоб вчасно виконати те або інше завдання, але у нього це не виходить, тому що хтось не встиг завершити вчасно свою частину роботи. В результаті втрачається цінний час.
До мінусів можна віднести і високий рівень відповідальності: будь-яка непомічена помилка або неправильно підібране слово можуть одразу перекреслити досягнуті раніше результати.
Досить часто піарники з PR-агентств стикаються з нерозумінням ситуації представником замовника. Проте, якщо претендент лише починає свою кар’єру у сфері PR, робота в агентстві послужить йому відмінною школою і дасть необхідний практичний досвід. Тут є можливість постійно змінювати проекти, знайомитися з різними галузями. Наприклад, сьогодні доводиться працювати для будівельної компанії, а завтра – на фінансовому ринку. Це вельми корисно для розширення кругозору і уміння знаходити підхід до людей різних статусів та професій.
Ще одним мінусом можна назвати те, що робота не закінчується в 19.00, а продовжується практично цілодобово, в тому числі і вихідні. Але цей мінус можна розглядати якоюсь мірою і як плюс: якщо вам телефонують кореспонденти і редактори, це означає що ви затребувані. То хіба не цього ви хотіли?

Заробітна плата
Оплата праці PR-спеціаліста дуже індивідуальна і залежить від багатьох параметрів:
• у агентстві або компанії працює фахівець;
• яку посаду він обіймає;
• який обсяг роботи виконує;
• у якій галузі працює.
В цілому, зарплати у сфері PR динамічно зростали на 20-30% в рік до кризи. Зараз про високі зарплати та їхнє зростання можна забути: криза дуже відчутно ударила по PR-фахівцях, і, в першу чергу, по тих, хто працював в агентствах. Причина проста: оптимізуючи витрати, компанії відмовляються від різного роду додаткових послуг, у тому числі і послуг у сфері PR.
Не дуже впевнено себе почувають і корпоративні PR-менеджери: багато компаній провели і проводять скорочення неефективних підрозділів, куди відноситься і PR.
Інша причина звільнень – відсутність грошей на бюджети. Вакансії на ринку є, але їх дуже мало, а зарплати, які пропонують працедавці, нижчі від тих, що були раніше в середньому на 20-30%.

Перспективи
У книзі «П’ять кроків від менеджера до PR-директора» Марина Горкіна детально описує етапи кар’єрного росту фахівця із зв’язків з громадськістю:
• помічник PR-менеджера (без досвіду роботи);
• старший PR-менеджер (у фахівця є власний асистент);
• керівник PR-відділу (у підпорядкуванні вже кілька чоловік);
• PR-директор компанії (фахівець – головний ідеолог «PR-машини» компанії). Запрошений консультант, PR-менеджер в стартап-проектах.
На даний момент у штаті кожної солідної компанії є хоча б один PR-менеджер, а при необхідності виконання великого обсягу робіт організовується цілий PR-відділ.

Матеріал із сайту: http://www.robota.lviv.ua