Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

Приватний детектив

aboutПриватний детектив (від лат. Detego – розкриваю, викриваю) – це незалежний фахівець з розшуковій справі.

Робота приватного детектива схожа з роботою слідчого в державних слідчих органах. Тому приватним розшуком часто займаються колишні слідчі: вони володіють неоціненним досвідом, без якого успішна робота неможлива.

Але у приватного сищика в порівнянні з державним є маса обмежень: він не має права носити пістолет або застосовувати «жучки» для прослушки, у нього немає можливості викликати підозрюваного на допит і т.д. Він не представник влади, а постачальник послуг – це пояснює все.

Як правило, це детектив-одинак, озброєний лише ліцензією, бронежилетом і деякими засобами самооборони кшталт газового балончика або електрошокера.

З іншого боку, він вільний від правил службової субординації, має право відмовитися від справи, якщо, наприклад, йому не подобається замовник.

А що стосується технічних обмежень, то багато сищиків вважають, що справжньому спецу це не перешкода: для хорошої роботи потрібна добре працююча голова, ще не завадять комп’ютер, мобільний телефон та ручка з блокнотом. Деяку допомогу можуть надати зв’язки, що збереглися на колишньому місці роботи. Іноді, якщо потрібно, детектив звертається до послуг сторонніх експертів – економістів, криміналістів і т.п.

За визнанням самих детективів, більшу частину часу в їхній роботі займають дзвінки по телефону, робота з інформацією, базами даних. І треба не тільки вміти отримати відомості, а й проаналізувати їх, щоб можна було представити замовнику реальну картину подій.

Часом він виявляється тією самою людиною, що приносить людям страшні звістки. Зазвичай, коли у людини за плечима роки роботи в слідстві, він вміє дистанціюватися від чужих нещасть. І все ж детектив – людина, він не може байдуже дивитися на чужу смерть і біль.

Місце роботи

Приватні детективи працюють поодинці або з партнерами в детективному агентстві, отримавши обов’язково ліцензію.

Обов’язки:

– Розшукувати зниклих людей;

– Вести пошук втраченого майна, пошук боржників;

– Збирати відомості з цивільних і кримінальних справах для учасників процесу (зовнішнє спостереження, відеозйомка, стеження);

– Вивчати ринок, збирати інформацію для ділових переговорів, виявляти некредитоспроможних або ненадійних ділових партнерів;

– Виявляти факти недобросовісної конкуренції, розголошення комерційної таємниці, використання чужого фірмового знака тощо;

– З’ясовувати біографічні даних громадян (з їхньої письмової згоди) при укладенні ними трудових і інших контрактів.

Багато приватних сищиків спеціалізуються на якомусь одному напрямку: хтось частіше працює з економічних справ, другий – по цивільним процесам. Але деякі детективи воліють всьому іншому пошук людей, у тому числі тих, хто офіційно визнаний зниклим без вісті. Цей напрямок займає в приватному розшуку особливе місце. Серед зниклих можуть бути і літні люди з провалами пам’яті, і юні шукачі пригод, і не знаючі домашньої адреси малюки, і грибники, які заблукали, і жертви злочинів. Чим швидше діє детектив, тим більше шансів, що у історії буде щасливий фінал.

Не завжди пошуки тих, хто заблукав, закінчуються його щасливим поверненням додому. Іноді вдається виявити лише останки людини. І що тоді? Тоді за справу береться державний слідчий. Приватний детектив в даному випадку – цінний свідок, який може поділитися зібраними відомостями.

 Материал із сайту – http://www.trud.gov.ua