Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

Монтажник

ui-4fc5c98b5018e3.36583386Здавалося б, монтаж – не таке вже “справа тонка”. Невже так важко скріпити “готові до вживання” запчастини?! Це адже не деталі на заводі відливати з розплавленої розпеченої маси! Упоратися із цим завданням – однаково, що зібрати іграшковий будиночок або автомобіль із кубиків конструктора “Лего”. Однак…

Фахівець ніколи не погодиться з настільки дилетантською думкою. І для заперечення в нього найдеться маса прикладів, які підкріплюють нагальну потребу професійного навчання монтажника, у якій би галузі він не застосовував придбані навички й знання.

Актуальність підготовки

Взяти хоча б встановлення систем вентиляції та кондиціонування повітря. За статистикою, якість і терміни експлуатації на 90% залежать від правильності з’єднання та встановлення деталей агрегату. Так, при неякісному проведенні робіт усередину кондиціонера може потрапити вологе повітря, яке спровокує появу кислоти та “роз’їдання” внутрішнього механізму. Результат подібних проколів досить жалюгідний: вже через рік-два дорога техніка ризикує відправитися на смітник.

Отже, забувати про фахову освіту монтажникові не можна. Але якщо для виконання найпростіших робіт та одержання другого-третього розрядів досить пройти підготовку безпосередньо на виробництві, для четвертої й вище кваліфікаційної категорії прийдеться закінчити профтехучилище, технікум або ліцей.

Навчання на підприємстві

Переваги високої кваліфікації трудових кадрів очевидні для кожної виробничої компанії або монтажної фірми. Чим краще фахівець справляється з довіреною йому ділянкою, тим позитивнішеце позначається на рівні доходів й іміджі організації. Але де ж взяти гарних майстрів? Багато роботодавців упевнені: набагато вигідніше готувати персонал під свої потреби “з нуля”, ніж переучувати. Найчастіше із цією метою прибігають до послуг так званого “інституту наставництва”, коли навчанням новачків займаються досвідчені фахівці безпосередньо в процесі роботи. Однак зустрічаються й цілі корпоративні університети – окремі навчальні підрозділи, відповідальні за курсове навчання молодих кадрів і підвищення кваліфікації досвідчених. Втім, відповідальну високооплачувану роботу колишнім “студентам”, як правило, не доручають: довіряють лише кадрам із солідним стажем і повноцінною профільною освітою.

Де одержати диплом?

Навчитися монтажу можна в одному із численних вищих професійних училищ або ліцеїв, яких тільки в столиці налічується кілька десятків. Навчальні заклади готують кадри для багатьох галузей. Зміст навчальних програм варіюється залежно від профілю підготовки. Наприклад, у будівельному ліцеї навчають монтажників сталевих і залізобетонних конструкцій, у політехнічному – монтажників радіоелектронної апаратури і приладів, в енергетичному – електромонтажників.

Цікаво, що з метою формування підвищеного попиту на молодих професіоналів на ринку праці багато навчальних закладів поєднують (інтегрують) різні спеціальності. Завдяки цьому випускники можуть значно розширити спектр майбутньої діяльності та сферу застосування навичок, не говорячи вже про підвищення продуктивності праці,

Найчастіше зустрічаються сполучення:

  • електромонтажник освітлення й освітлювальних мереж + електромонтажник силових мереж й електроустаткування;
  • монтажник приладів й апаратури + оператор комп’ютерного набору;
  • монтажник санітарно-технічних систем й устаткування + електрозварник ручного зварювання;
  • монтажник гіпсокартонних конструкцій + штукатур + маляр;
  • монтажник з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій + муляр + електрозварник ручного зварювання.

Спеціальності підбираються не випадково, а з урахуванням нюансів проведення тих або інших робіт. Щоб змонтувати сталеві блоки, знадобиться електрозварювання, для комплексного ремонту стін і стель – штукатурно-малярські навички. Втім, деякі комбінації вже встигли застаріти…

ПОРЯДОК РОЗНАРЯДКИ

У Державному класифікаторі професій налічується більше півсотні монтажних спеціальностей різних сфер діяльності: будівництва, комунального господарства, енергетики, зв’язку, автотранспорту… Для кожної потрібні свої, “вузькі” знання та навички.

Електромонтажник силових мереж й устаткування

Кваліфікація

Виконувати найпростіші роботи під силу учневі, який пройшов підготовку на виробництві. А ось одержати найвищий, шостий розряд, можна, лише заручившись дипломом молодшого фахівця й досвідом роботи. Як правило, більшість випускників училищ і ліцеїв одержують кваліфікацію 4-го розряду та право виконувати завдання середньої складності.

Обсяг знань:

– принципи складання електросхем;

– способи з’єднання проводів і кабелів всіх марок;

– маркування сталевих і пластмасових труб, кабелів, відводів;

– будова монтажно-поршневих пістолетів;

– основні деталі та вузли трансформаторів;

– правила комплектації матеріалів й устаткування.

Електромонтажник освітлення й освітлювальних мереж

Кваліфікація

Для роботи навіть за найвищим розрядом досить закінчити професійне училище. Ну й, звичайно ж, постійно підвищувати кваліфікацію на виробництві або короткострокових курсах.

Обсяг знань:

– основи будови електроустаткування й мереж;

– способи виміру опору ізоляції;

– з’єднання проводів і кабелів всіх марок;

– правила користування такелажним устаткуванням;

– нюанси комплектації матеріалів й устаткування.

Монтажник радіоелектронної апаратури і приладів

Кваліфікація

Підготовку за фахом дають як в училищі, так й у професійному ліцеї. Вступивши після 11 класів, через 10 місяців реально одержати диплом.

Обсяг знань:

– будова та способи налаштування радіоелектронної апаратури;

– методи монтажу складних приладів, механізмів;

– нюанси монтажної й електричної схем електро- і радіоприладів;

– принципи застосування контрольно-вимірювальних інструментів;

– види можливих несправностей апаратів і способи їхнього усунення.

Монтажник монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій

Кваліфікація

Традиційно підготовкою робітників займаються профільні навчальні заклади. Як правило, спеціальність інтегрується з іншими будівельними напрямками.

Обсяг знань:

– властивості й марки будівельних сталей, бетону;

– основні вимоги до якості споруджень;

– методи монтажу труб, такелажного устаткування;

– принципи з’єднання елементів конструкцій.

Монтажник санітарно-технічних систем й устаткування

Кваліфікація

Разом з інтегрованою професією студенти училищ і ліцеїв одержують кілька розрядів (окремо по кожній спеціальності). Наприклад, заслуживши 4-й розряд з монтажу сантехсистем, можна заробити лише 2-й з електрозварювання, і навпаки.

Обсяг знань:

– способи монтажу трубопровідних систем зі сталевих і полімерних труб;

– нюанси розмітки місць для кріплень;

– правила встановлення санітарних і нагрівальних приладів;

– принципи роботи з монтажними поршневими пістолетами.

ТЕХНІКА БЕЗ НЕБЕЗПЕКИ

З’єднанням яких би конструкцій і деталей не займався фахівець, імовірність одержання виробничих травм від цього не зменшується. І зв’язано це, насамперед , з умовами праці, у яких може ховатися серйозна небезпека.

Актуальність. Багатьом монтажникам доводиться виконувати роботи на значній висоті, використовуючи такелажні пристрої та кріплення. Варто ненадійно закріпити страховальний канат й… Про наслідки подібної недбалості краще не згадувати. А у випадку безладної роботи з електрикою результат може бути порівняний з найстрашнішим телевізійним “хорором”. Адже електромонтажники вищої кваліфікації мають допуски до силових мереж з напругою понад тисячу вольт!

Вивчення. Охорона праці – один з основних предметів у професійних училищах і ліцеях. Досвідчені майстри виробничого навчання розповідають учнем про умови використання технологічного оснащення й засобів індивідуального захисту (касок, спецодягу й взуття). Пояснюють, наскільки важливо враховувати навіть найменші нюанси, скажемо, погодні умови. Так, проводити зовнішні роботи при погіршенні видимості через сильний снігопад, грозу, туман або рвучкий вітер швидкістю більше 12 м/с категорично заборонено!

Матеріал із сайту – http://www.trud.gov.ua