Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

Кравець

tailor_made_shirtКравець – фахівець із пошиття одягу.

Коротка історія професії

Перші кравці з’явилися в Древній Греції в III ст. до н.е. і працювали вони у майстернях. Проте, особливий статус ця професія отримала приблизно в XV ст., коли зародилося поняття «мода». Згодом намітилася і спеціалізація кравців: одні шили плащі, інші – чоловічі костюми, треті – жіночі сукні, інші – решту необхідного одягу. Весь одяг переважно виготовлявся на замовлення. В спеціальних книгах були зібрані зразки різних модних кроїв. Ці збірки матеріалів дозволяли кравцям шити одяг точно по фігурі клієнта, допомагали у виправленні певних недоліків.

Покращив якість і швидкість пошиття одягу винахід першої системи крою («система третини», 1818 р.), згодом масштабної системи, а з часом і пропорційно-розрахункової. Також, розвитку кравецької справи сприяла поява перших паперових викройок (1820-і рр., фірма «Сміт» в м. Лондоні ) та перехід у 1863 р. їх виробництва на індустріальну основу (американська фірма «Баттерік»).

Важливим етапом у розвитку кравецької справи було заснування у 1841 р. в Парижі школи крою «Гер-Лавінь» з майстернею, яка згодом перетворилася на знамениту школу моди «Esmod» – Вищу школу мистецтва і техніки моди. Пізніше А.Лавінь винайшов власну систему крою, бюст-манекен для шиття і гнучку сантиметрову стрічку.

Справжню революцію у виробництві одягу зробив винахід в 1830 р. швейної машини: Бартелемі Тимоньє отримав патент на швейну машину і відкрив першу у світі автоматизовану швейну фабрику. Зараз батьком швейних машин човникового стібка вважають американця Еліаса Хоу, який 10.09.1846 р. отримав патент на машину, що виконувала шов із швидкістю 300 стібків за хвилину. Але, дослідження щодо виготовлення швейної машини продовжувалися. І найуспішніше це вийшло у Ісаака Мередіта Зінгера. Так у 1851 р. світ побачив нову швейну машину «Singer».

За минулі сотні років сталися значні зміни в світі моди і в мистецтві кравецької справи. Так, на зміну ручним роботам прийшли швейні машини, з’явилися нові і досконалі тканини та фурнітура; одяг став зручнішим. Але і досі кравецька справа залишається мистецтвом, тому що вона створює унікальний одяг, окремий стиль для кожної людини.

Отже, цю професію можна з впевненістю назвати однією із найдавніших та найсучасніших, бо потреба в кравецьких послугах існує постійно, оскільки вона несе красу у світ.

Характер роботи

Кравець – творча та популярна професія у сфері надання послуг населенню. В професії кравця можна виділити ряд спеціалізацій: спеціаліст з пошиття верхнього та легкого одягу, виробів із шкіри і хутра тощо.

Кравець виготовляє за індивідуальними замовленнями швейні вироби різного призначення і для різних категорій населення; переробляє вироби; бере участь у створенні нових моделей. Під час своєї діяльності кравці використовують швейні машинки; голку; нитки; наперсток; сантиметрову стрічку; різець; тканину; крейду; ножиці; лекала; праску.

Умови роботи

Праця кравця належить до розряду фізичної праці середньої тяжкості. Кравцями можуть працювати як жінки, так і чоловіки різного віку.

Трудова діяльність кравця здійснюється в спеціалізованих приміщеннях, які обладнані робочими місцями, оснащені швейними машинами та іншими необхідними пристроями, забезпеченими технічною документацією. У приміщеннях, де працюють кравці, повинні бути створені умови, які виключають виробничий травматизм з метою уникнення механічних ударів, порізів, проколів, опіків, уражень електричним струмом і дії інших травмуючих факторів.

Ринок праці

Попит на фахівців з кравецької справи на ринку праці є високим.

Повинен знати: асортимент одягу, сучасну технологію виконання ручних,

машинних, волого-теплових операцій на різних видах матеріалів; вимоги державних стандартів, технічних умов до виготовлення швейних виробів; умовні позначення і крейдяні знаки на деталях виробів після примірок, відновлення крейдяних ліній та позначок; назви деталей крою, вимоги до їх якості; конструкцію та складові частини деталей виробів вказаного асортименту; швейні матеріали, їх призначення, основні властивості; призначення та властивості клейових матеріалів; будову і призначення швейних машин, прасок, інструментів, необхідних для виготовлення одягу; правила експлуатації швейного обладнання, види та призначення приладів малої механізації; способи лагодження одягу; етапи підготовки виробу до примірок; дефекти готових швейних виробів, причини їх виникнення, заходи з попередження та способи їх усунення. Основи образотворчої грамоти.

Повинен вміти: виготовляти швейні вироби (халати, нічні сорочки, піжами, сукні, блузи, спідниці на підкладці, брюки чоловічі та жіночі без підкладки та на підкладці, чоловічі сорочки, жилети, жакети, піджаки, плащі, куртки, демісезонні пальта та напівпальта) за індивідуальними замовленнями або в бригаді з розподілом праці; виконувати всі види ручних робіт; виконувати всі види волого-теплових робіт з використанням сучасного обладнання (з виконанням операцій декатування, відпарювання, зняття лас); з’єднувати машинними строчками деталі виробу (на універсальному та спеціальному швейному обладнанні); обробляти крайовими швами зрізи деталей; оздоблювати вироби строчками, додатковими деталями та фурнітурою; обробляти петлі ручним або машинним способами, пришивати ґудзики; готувати вироби до примірок індивідуально або в бригадах з розподілом праці; проводити лагодження швейних виробів середньої складності з використанням машинних та ручних робіт; виконувати та читати ескіз моделі; усувати неполадки в роботі швейного устаткування; чистити вироби в готовому вигляді.

Освітня підготовка. В професійно-технічних училищах, які готують фахівців з кравецької справи, провідними навчальними дисциплінами є: спецтехнологія, конструювання, моделювання та художнє оформлення одягу, спецмалюнок, обладнання, матеріалознавство. Поряд з вивченням цих дисциплін учні освоюють загальноосвітні дисципліни. Основам професійних знань, професійних вмінь та навичок учні оволодівають в навчально-виробничих майстернях.

Медичні обмеження

Кравцем може працювати практично будь-яка здорова людина, але недоцільно опановувати цю професію людям, які мають певні протипоказання :

  • захворювання органів зору, зорові розлади (косоокість, дальтонізм, зниження гостроти зору);
  • захворювання хребта (сколіоз та ін.);
  • захворювання і опорно-рухового апарату;
  • психофізіологічні захворювання;
  • захворювання серцево-судинної системи та гіпертонічна хвороба;
  • захворювання легень;
  • захворювання шкіри;
  • захворювання слуху.

Вимоги до індивідуальних психологічних особливостей

«Кравець може не тільки розкроїти тканину, він може перекроїти душу людини, посіяти в ній добро, правду, любов, людяність, щирість, правдивість, шляхетність, доброзичливість, милосердя, а зневіру відігнати геть».

Перспективи

Навчаючись в професійно–технічному навчальному закладі професії кравця, учні набувають фахових знань, умінь і навичок, готуються застосовувати їх у своїй подальшій професійній діяльності.

Під час проходження виробничої практики на фабриках, приватних підприємствах швейної галузі учні вдосконалюють свою професійну майстерність, набувають нових знань та навичок. Крім того, під час практики роботодавці мають нагоду оцінити професійний рівень молодих фахівців і запропонувати їм після закінчення навчання робочі місця.

Загалом, згідно із статистичних даних, ймовірність працевлаштування після навчання за професією «кравець» складає близько 90%. Сьогодні фахівець з кравецької справи не залишиться без діла, оскільки якщо не в будній день, то принаймні до свята багато хто мріє про створення своєї особистої неповторної сукні чи оригінального костюму.

Споріднені професії

Спорідненими професіями фахівця з кравецької справи є: швачка; модельєр-конструктор; технолог; закрійник; майстер виробничого навчання.