Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

Вірусолог

37Спеціаліст у сфері вірусології – науки про віруси, найдрібніші внутріклітинні паразити, які поширені повсюдно і викликають хвороби рослин, тварин і людини.
Посадові обов’язки
Природу вірусів, їх будову, розмноження, біохімію, генетику вивчає загальна вірусологія; дослідження патогенних вірусів, їхніх інфекційних властивостей, розробку заходів попередження, діагностики та лікування викликаних ними захворювань здійснює медична, ветеринарна та сільськогосподарська вірусологія.
Вірусологія має два основних напрями. Перший зближує її з молекулярною біологією і генетикою, фізикою і хімією макромолекул, тобто, інакше кажучи, з пізнанням першооснов життя: явищ біосинтезу живої речовини і явищ спадковості. Друге більше належить до теоретичної медицини та фармакології і має своїм завданням боротьбу із захворюваннями шляхом отримання противірусних вакцин.
Місцем роботи вірусолога є переважно лабораторія – сучасна, оснащена новітньою апаратурою, яка дає змогу використовувати різні біохімічні, біофізичні, радіобіологічні та інші методи. До арсеналу вірусологів входить оптична та електронна мікроскопія, обчислювальна техніка. Вірусологи працюють також у віваріях, на дослідних станціях і полігонах, організують спеціальні вірусологічні експедиції.
Вірусолог повинен поєднувати у собі широку загальнобіологічну ерудицію і навички експериментатора. Успіх його роботи здебільшого залежить від точного знання властивостей і характеристик залучених приладів і препаратів, від акуратності і ретельності при підготовці експерименту (нерідко довгої і трудомісткої), педантичності протягом його виконання. Непроста і обробка отриманих результатів, правильна інтерпретація їх часто потребує постановки нових експериментів, залучення додаткової інформації.
Кваліфікаційні вимоги
Біологічний факультет університету. На посаду лікаря-вірусолога призначається особа, що має вищу медичну освіту, що пройшла післявузівську підготовку або спеціалізацію за фахом “Вірусологія”. Лікар-вірусолог повинен знати основи законодавства про охорону здоров’я; нормативно-правові документи, що регламентують діяльність установ охорони здоров’я; основи організації лікувально-профілактичної допомоги в лікарнях і амбулаторно-поліклінічних установах, швидкої і невідкладної медичної допомоги, служби медицини катастроф, санітарно-епідеміологічної служби, лікарського забезпечення населення і ЛПУ; теоретичні основи, принципи і методи диспансеризації; організаційно-економічні основи діяльності установ охорони здоров’я і медичних працівників в умовах бюджетно-страхової медицини; основи соціальної гігієни, організації та економіки охорони здоров’я, медичної етики і деонтології; правові аспекти медичної діяльності; загальні принципи і основні методи клінічної, інструментальної і лабораторної діагностики функціонального стану органів і систем людського організму; етіологію, патогенез, клінічну симптоматику, принципи комплексного лікування основних захворювань; правила надання невідкладної медичної допомоги при загрозливому життю стані хворого; основи експертизи тимчасової непрацездатності і медико-соціальної експертизи; основи санітарної освіти; правила внутрішнього трудового розпорядку; правила і норми охорони праці, техніка безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.
За своєю спеціальністю лікар-вірусолог повинен знати організацію вірусологічної служби; природу і походження вірусів, їхню структуру і основні властивості; сучасну класифікацію вірусів, їх репродукцію; питання патогенезу і противірусного імунітету; імунопатологію при вірусних інфекціях; основні питання епідеміології і профілактики вірусних інфекцій; методи лікування вірусних інфекцій; питання генної інженерії та біотехнології; характеристику, культивування різних груп вірусів; принципи лабораторної діагностики вірусних інфекцій за допомогою методів швидкої діагностики, виділення і типізація вірусів, серодіагностику; основні клінічні симптоми вірусних інфекцій; особливості патогенезу, імунітету і епідеміології вірусних інфекцій; заходи специфічної і неспецифічної профілактики, хіміотерапії і хіміопрофілактики вірусних захворювань; питання санітарної вірусології.
Де і як працюють фахівці?
Фахівці можуть працювати в науково-дослідних інститутах, лабораторіях, комерційних структурах, державних лікарнях і приватних клініках на посадах лікарів-вірусологів. Дослідницька робота вірусолога – дуже цікавий, захоплюючий і творчий процес. Фахівець, зрозуміло, повинен вивчити літературу за темою, що розробляється. При цьому треба не випускати з виду і фундаментальні класичні праці, і новітні течії у сфері, що його цікавить. Наступним етапом у роботі є проведення власне лабораторного дослідження. Але найвідповідальніший момент у процесі дослідження – розбір (аналіз) отриманих даних, зіставлення їх з даними інших досліджень. Тут дуже важливо правильно і неупереджено оцінити отриманий результат, зробити висновки і оцінити перспективи подальшої роботи. Фахівці користуються сучасним лабораторним устаткуванням для ізотопного аналізу, електронної мікроскопії, хроматографії тощо. Потрібні і спеціальні приміщення (віварій, теплиця), в яких отримують матеріали для досліджень. Фахівці працюють і викладачами на біологічних факультетах ВНЗ, а це означає, що одночасно з проведенням дослідницьких робіт вони готують нове покоління професіоналів.
Матеріал із сайту: http://www.robota.lviv.ua