Menu Close

СУДДЯ

Представник влади, покликаний вирішувати правові суперечки (тяжби) між окремими людьми, організаціями, державними структурами.
Правосуддя – елемент, без якого не існує здорової держави. Недаремно жартують, що навіть замкнене суспільство з двох чоловік рано чи пізно стане потребувати судової влади. Адже суддя – людина, яка переймає на себе відповідальність у вирішенні конфлікту між двома сторонами, чи то тяжба між конкуруючими компаніями або колишнім подружжям.
Судова влада – незалежна і самостійна гілка державної влади, яка здійснюється судовими органами, і реалізується судами, діє незалежно від законодавчої і виконавчої, вона здійснюється за допомогою конституційного, цивільного, адміністративного і кримінального судочинства. Судді в своїй діяльності підкоряються лише Конституції України і іншим законам.
Вимоги і розпорядження суддів, обумовлені їх роботою, обов’язкові для всіх без виключення державних органів, суспільних об’єднань, юридичних і фізичних осіб. Діяльність суддів чітко регламентується законодавством. Вони незамінні і недоторканні, тобто в їх відношенні не може бути порушене кримінальне переслідування (за винятком невеликого числа випадків, знову ж таки чітко вказаних в законах). Працюють ці фахівці в судах різного рівня (від мирового судді, який вирішує невеликі адміністративні та фінансові суперечки, до Конституційного Суду України).
Щоб стати суддею необхідно:
• Бути готовим до нестандартних ситуацій;
• Відмінно знатися на людях;
• Бути уважним до дрібниць;
• Володіти інтуїцією;
• Не бояться брати на себе велику відповідальність
Для того, щоб стати суддею, треба мати юридичну освіту. А ще – не менш як три роки юридичного стажу. Є кваліфікаційні комісії – у кожного окрема. В ній треба скласти відповідний іспит. Якщо є вакантна посада у суді, тоді суддя подає довідку про це. Вища кваліфікаційна комісія подає у Вищу Раду юстиції. Там теж треба здати іспит. Вони перевіряють усі потрібні документи і дають свою рекомендацію. А далі вже Президент своїм підписом призначає суддею. В Секретаріаті теж все перевірять. Сам процес може тривати і рік, і два.
В деяких випадках ці вимоги ще більш строгі: так, претендент на Суддю Конституційного Суду України може бути громадянином України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років. Суддя – посада виборна; той, хто відповідає вимогам, що пред’являються, може подати документи на конкурс на заміщення відповідної вакансії. Потрібно скласти складні кваліфікаційні іспити спеціальної колегії суддів. В першу чергу потрібна, зрозуміло, юридична грамотність, бездоганне знання законів і підзаконних актів, на основі яких здійснюється судочинство.
Суддя, якого Президент України призначив вперше на посаду професійного судді, складає присягу, текст якої визначено Законом України “Про статус суддів”: “Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим”. Суддя складає присягу у присутності Президента України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, Голови Вищого адміністративного суду України, Голови Вищого господарського суду України, Голови Вищої ради юстиції, Міністра юстиції України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, Голови Державної судової адміністрації України в урочистій обстановці у приміщенні, де встановлено Державний Герб України і Державний Прапор України. В окремих випадках суддя складає присягу, за дорученням Президента України, у присутності голови обласної державної адміністрації, членів відповідної ради суддів, голови відповідного апеляційного суду, суддів суду, в який його призначено, та начальника територіального управління державної судової адміністрації в урочистій обстановці у приміщенні, де встановлено Державний Герб України і Державний Прапор України. Присягу зачитує сам суддя, а в разі коли її складають кілька суддів – найстарший за віком суддя, після чого він (вони) скріплює (скріплюють) її текст своїм підписом. Після складення присяги Президент України або за його дорученням голова обласної державної адміністрації вручає судді посвідчення судді.
Робота проходить в умовах підвищеної нервово-психічної напруги, в процесі вирішення знаходиться одночасно велика кількість справ, доводиться контактувати з багатьма людьми, що не завжди доброзичливо ставляться до того, що відбувається. Нерідко учасники розглядів залишаються невдоволені рішеннями суду, не можна виключити і прямий тиск представників криміналітету (хоча в даному випадку закон суддів захищає: за неповагу до суду, погрози або наклеп відносно осіб, що здійснюють правосуддя, передбачена строга відповідальність, аж до позбавлення волі, а за посягання на їх життя – аж до довічної судимості).
Судді не мають права поєднувати свою роботу з якою-небудь ще оплачуваною діяльністю (окрім наукової, викладацької, літературної та іншої творчої діяльності), займатися підприємництвом або належати до яких-небудь політичних об’єднань.
Розмір заробітку залежить від рівня суду, в середньому дещо перевершує рівень зарплати в промисловості.
Припинення повноважень судді
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:
1)закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п’яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua

1 thought on “СУДДЯ

  1. Pingback: СУДДЯ | Proforientator.info

Comments are closed.