Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

КОНТЕНТ-МЕНЕДЖЕР

Контент-менеджер – це спеціаліст, що відповідає за наповнення сайту, журналу, газети цікавими і актуальними матеріалами – новинами, статтями, інтерв’ю. У чомусь його робота схожа з редактором газети, але контент-менеджер має набагато менше функцій і прав.
Окремо можна виділити контент-менеджерів корпоративних сайтів – в даному випадку в завдання фахівця входить наглядати за сайтом фірми, вчасно оновлювати прайс-листи та інші розділи, розміщувати свіжі новини, підтримувати в порядку форум або гостьову книгу.
Контент-менеджер може координувати роботу копірайтера, рі-райтера новин, модератора форуму та інших фахівців, що беруть участь в процесі створення і редагування контенту.
Основні клієнти:
– Інформаційні, розважальні сайти та сайти новин;
– Приватні фірми, зазвичай малий і середній бізнес, оскільки в крупних компаніях функції контент-менеджера часто покладають на штатного співробітника, а в невеликих можуть найняти фахівця на віддалену роботу, контент-менеджера з іншого міста і навіть країни, для економії.
Основні навики, які необхідні в роботі контент-менеджера:
– Журналістська освіта: необхідно відрізняти новину від статті, знати, що таке прес-релізи, вміти «смачно» подавати інформацію, швидко і красиво писати. Визначати, про що краще написати на сайті і які події освітлювати.
– Базові знання веб-майстра: HTML, CSS, вміти працювати в CMS, обробляти і викладати на сайті графіку, зображення, фотографії продукції.
– Знатися на тематиці сайту або видання, в якому Ви працюєте контент-менеджером. Наприклад, писати про комп’ютери, не знаючись на них – не вийде.
– Навики спілкування, роботи з творчими людьми – для оновлення сайту Вам потрібно буде знаходити і взаємодіяти зі сторонніми авторами, ставити їм завдання і стежити за якістю їх виконання. В разі зриву термінів написати новину або статтю самостійно.
Бажані знання в професії контент-менеджера:
Інтернет-маркетинг, просування сайтів (SEO). У завдання контент-менеджера може входити і розкручування форуму на сайті, і просування ресурсу в мережі – а значить треба уявляти, як це все робиться.
Вартість робіт контент-менеджера:
Договірна, в невеликих компаніях може починатися від 150-200 доларів в місяць. Але може бути значно більшою або меншою. Враховуйте, що хороший контент-менеджер, що працює віддалено, може обслуговувати 2-3 проекти, а значить заробляти істотно більше вказаної вище суми.
Ідеальний кандидат на посаду контент-менеджера повинен непогано знатися на специфіці ринку, з інформацією якою йому доведеться працювати, знати одну, а краще – дві іноземні мови, мати бездоганну грамотність, журналістський досвід, креативність, знати основи програмування, вміти працювати з програмами обробки зображень, такими як Photoshop, Illustrator або CorelDraw.
Знайти такого унікума складно. А ще складніше уявити, що людина, що володіє всіма цими навиками, захоче інтенсивно працювати за тих 150-200 у.о., які, в середньому, пропонують працедавці. Саме тому більшість претендентів на цю посаду – студенти, що сповна резонно вважають, що роботу такого роду цілком можна поєднувати з навчанням. Але більшість компаній бажають бачити претендента на цю вакансію досвідченим фахівцем. У зв’язку з цим виникає проблема не стільки вибору, скільки пошуку відповідного кандидата.
На сьогоднішній день, при грамотному підході, Інтернет може дати вже близько 80% продажів, будучи одним з найдешевших і найдієвіших видів реклами, – затребуваність “контентників” зростає день від дня. Тим паче, що і кожна компанія, що поважає себе, має офіційний сайт, що служить її віртуальним представництвом. Адже на нього можна зайти з будь-якої точки земної кулі. При цьому регулярне оновлення інформації (контента) на сайті компанії – це один з найбільш дієвих методів “розкручування”, що дозволяє пошуковим системам знаходити його і розміщувати на перших сторінках в списках. Тому попит на таких фахівців істотно перевищує пропозицію.
Але завдання пошуку нерідко ускладнює і певна плутанина, пов’язана з тим, як правильно назвати претендента: контент-менеджер, контент-редактор або ще якось. На сьогоднішній день далеко не кожен може визначити відмінність між цими ролями. Контент-менеджер відповідає за наповнення ресурсу (або ввіреній йому частині ресурсу), а редактор – за відповідність змісту формату і ідеї порталу, вимогам організаторів, тобто за те, за що, по суті, відповідає редактор в друкованому ЗМІ. Український же контент-менеджер, будучи і редактором, і журналістом, і верстальником в одній особі, інколи відповідає ще і за залучення рекламодавців. Буває, що посада звучить і як “контент-менеджер-редактор”. І це залежить не від загальноприйнятих стандартів, а від того, який сенс в це поняття вкладає працедавець.
Ще однією глобальною невідповідністю, що затрудняє пошук контент-менеджера, стає і те, що ідея home-office значно більше припала до душі потенційним працівникам, ніж їх працедавцям. І якщо більшість фахівців, що мають досвід роботи на даній позиції, віддають перевагу віддаленій роботі, то майже 80% компаній, навпаки, хочуть бачити їх такими, що постійно перебувають в офісі.
В пошуках компромісу
Враховуючи неоднозначну ситуацію з даними фахівцями на ринку праці, багато компаній вважають за краще ростити своїх контент-менеджерів і редакторів. Традиційно ці функції беруть на себе менеджери з реклами, помічники маркетологів, а інколи – навіть секретарі і офіс-менеджери. Їх основною і найістотнішою перевагою стає знання асортименту і специфіки бізнесу рідної компанії. При певному рівні зацікавленості ці категорії співробітників протягом декількох днів освоюють систему управління призначеним для користувача інтерфейсом сайту і мінімальний набір функцій, потрібних для обробки зображень.
Проте для основних споживачів послуг “контентників” – керівників інтернет-порталів з багаторівневою розгалуженою структурою – такий підхід до залучення робочої сили неможливий з об’єктивної причини – новоорганізованому віртуальному проекту “вирощувати” просто нема кого. А враховуючи, що заробітки в мережі більшості власників порталів поки що не дуже вражаючі, то і достатньої фінансової можливості для залучення професіоналів вони не мають.
Тому основним контингентом для поповнення кадрового резерву подібних проектів все одно стають студенти профільних вузів, трохи рідше – майбутні філологи і журналісти, а також друзі і знайомі організаторів інтернет-проекту, що потребують додаткового заробітку, і “мережеві графомани”, кількість яких на просторах “світової павутини” воістину вражає.
Інтернет-індустрія – високотехнологічний і високоінтелектуальний бізнес, відповідати за розвиток якого повинні фахівці відповідного рівня. Ситуація, яка склалася на українському ринку праці, залишає можливість доки лише сподіватися на її поліпшення. Проте, на думку експертів, недалекий той день, коли боротьба за клієнтів стане активніша і цілеспрямовано буде вестися у віртуальному просторі. І це стане причиною великої затребуваності та збільшення попиту на професіоналів.

Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua