Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

КОМПОЗИТОР

Особливості професії
Створення музичних творів, що виражають думки, почуття, емоції автора, що викликають співпереживання у слухачів, винахід нових способів звуковираження. Пише музику до кінофільмів, спектаклів, естрадних виконавців. Пише опери, симфонії, ораторії, кантати, камерно-вокальні та інструментальні твори. Композитор повинен вільно орієнтуватися в музичних стилях і володіти музичними інструментами.
Композитор повинен знати:
Гармонію, поліфонію, інструментальну музику, аналіз форм, історію музичного мистецтва, стилі, жанри, напрями і форми музичних творів.
Професійно важливі риси:
• музична обдарованість;
• працездатність;
• музичний слух.
Медичні протипокази:
Виражені порушення слуху.
Шляхи до здобуття професії:
Консерваторія, музичні ВУЗи.

Композитор (від лат. compositor «складач») – автор музичних творів; людина, яка пише музику.
Зазвичай музику пишуть, використовуючи певні правила теорії музики.
Композитор – це людина, яка створює музику, тобто пише пісні, опери, симфонії та інші музичні твори. Але справжнім композитором має право називатися лише той, хто володіє не просто талантом, але і величезним комплексом інших важливих рис.
«Вираження думок за посередництва тонів, виявлення відчуттів шляхом цих тонів, мистецтво проявляти себе в тонах – є музика». У цих словах Фредеріка Шопена сформульована чи не основна риса натури композитора. Адже композитори наділені особливою природною обдарованістю: виражати свої думки, відчуття, переживання від навколишнього життя у звуках. Вони мислять звуковими образами, як письменники мислять літературними, словесними. І що більшим є талант композитора, то багатшим спектр виражених ним у музиці настроїв, емоцій.
Відмінність композитора від виконавця в тому, що композитор пише, а виконавець лише грає музичні твори.
Вищевикладене ділення на композитора і музиканта дуже спірне: композитор – також музикант. Людина, що грає музику, але не пише, швидше підлягає під категорію виконавця. Написання музики – це складне ремесло, що потребує великих знань – гармонії, поліфонії, оркестровки; бажане хороше володіння будь-яким інструментом, переважно фортепіано; оскільки воно розвиває фактурний слух, необхідний композиторові, і що дуже допомагає в роботі.
Широкий діапазон цього інструменту дозволяє виконувати найскладніші партитури, що для композитора є хорошою підтримкою. Навики імпровізації теж дуже сприяють творчому процесу. У деяких композиторів імпровізація є джерелом творчих ідей і основним методом роботи. З досвідом композитор купує техніку, що дає йому змогу писати музику в різних жанрах. У процесі вивчення творчості класиків і сучасників, у нього виробляється своя музична мова та манера написання. Авторів з яскравою індивідуальністю музикант завжди може безпомилково відрізнити на слух. Також стилістично вирізняються композитори, що творили в різних країнах та різні історичні епохи.
У побуті композиторами називають всіх, хто хоч трохи здатний покласти вірші на музику. Правильніше було б їх називати авторами пісень або знайти будь-який інший відповідний термін. У авторській пісні поняття «бард» є вдалішим. Воно вказує на якийсь синтез слова і музики, і не передбачає наявність композиторської техніки.
У нашій свідомості музика нерідко є синонімом краси, якою наділена людина від природи. Композитори, як і художники, скульптори, поети, письменники, поза сумнівом, повинні володіти здатністю гостро відчувати красу. Якою б мовою не розмовляв композитор зі своїми слухачами, які б музичні засоби не вибирав, його надихає саме життя та і сам він створює красу. «Одна краса, – відзначав Шуберт, – повинна надихати людину протягом усього її життя». І що талановитіший композитор, то красивішою є його музика.
Для справжнього композитора складання музики – наполеглива необхідність. Це головна форма його спілкування зі світом.

Матеріал із сайту http://www.robota.lviv.ua