Proforientator.info
Обирай свою професію правильно!!!

ВИШИВАЛЬНИЦЯ

Вишивання є одним з найстародавніших видів декоративно-прикладного мистецтва. Вишивка вдосконалювалась протягом століть і дійшла до нас у вигляді чудових різноманітних орнаментів, швів та цікавих сполучень кольорів.
У минулому майже кожна жінка вдосконалювала своє вміння, прикрашаючи вишивкою одяг і предмети домашнього побуту. В роботах народних майстрів відбиваються вічний потяг до краси та зв’язок людини з природою. Протягом століть склалися певні прийоми техніки вишивання, характери орнаментів і колорит.
З древніх часів люди прагнули прикрасити свій одяг і предмети домашнього побуту різними візерунками, орнаментами, малюнками. Жінки були зобов’язані володіти мистецтвом вишивання і проводили багато часу за цим заняттям. В даний час майстри-вишивальниці вручну і на машині працюють у швейній промисловості. На вишивальних машинах або вручну виконують вишивку гладдю, ришельє, ажурну, аплікацію, строчечні мотиви. Вишивальниці виконують вручну різні малюнки, портрети, картини, емблеми, символи різноманітними видами вишивки: гладдю, хрестом, напівхрестом, розписом, ришельє, технікою “вологодське скло”, “венеціанське шиття”. Оформлення виробу вишивкою – творчий процес, оскільки вишивка – один з елементів композиції. Вишивальниця по ескізах художника або самостійно розробляє технічний малюнок вишивки, підбирає необхідні по кольору і фактурі нитки, бісер. У виробах можливе сполучення ручної і машинної вишивки.

Вишивальниця ручної вишивки повинна знати:
– основні матеріали та інструменти, які використовують для вишивання;
– способи виконання найпоширеніших видів вишивки;
– види малюнків та розміщення їх на полотні;
– принципи побудови орнаментів з поєднанням кількох технік;
– види і технологію виконання аплікації;
– основні принципи композицій та колористики в різних виробах;
– вимоги до якості вишитого полотна;
– основні види дефектів, причини їх виникнення та способи усунення.

Вишивальниця повинна вміти:
– виконувати основні види мережок;
– виконувати аплікацію різних видів;
– виконувати основні декоративні шви;
– оформляти та оздоблювати готові вироби;
– ліквідовувати обриви ниток.

Необхідні якості:
творчі здібності, розвита уява; розвита колірна чутливість; розвита дрібна моторика і координація рук; стійкість уваги; акуратність, посидючість, терпіння.

Умови праці
Статична робоча поза, навантаження на хребет, руки і зір. Мається імовірність травматизму.

Області застосування: підприємства швейної промисловості, надомна праця, як викладача на курсах вишивки.

Медичні протипоказання:
– слабкий зір, дальтонізм;
– захворювання шкіри;
– захворювання верхніх відділів хребта, що обмежують рухливість кистей рук.

Набути цієї професії можна у профтехучилищах.
Вишивальниця – професія, яка і сьогодні виявляється сучасною, необхідною, такою, що допомагає жити, утверджувати красу. Разом з тим, вона дає можливість працювати за індивідуальною формою організації праці та збувати свої вироби самому або через торгову мережу чи посередницькі організації.

Споріднені професії:
– вишивальниця на машині;
– живописець порцелянового виробництва;
– мереживниця;
– майстер художнього промислу.

Матеріал із сайту: http://www.robota.lviv.ua